22 серпня в катедральному соборі Святого Володимира Великого в Парижі владика Ігор Ранця, єпископ Паризької єпархії УГКЦ, уділив священничі свячення дияконам Богдану Бурку та Жерому Томі. Це перші ієрейські свячення, які єпископ уділив від початку свого архиєрейського служіння.

Про це повідомляє пресслужба Паризької єпархії УГКЦ.

Перед початком Архиєрейської Божественної Літургії парох катедрального собору о. Андрій Морквас виголосив коротке представлення кандидатів, після чого до громади зі словами про кандидатів також звернувся владика Ігор.

На богослужіння прибули родичі нововисвячених, парафіяни та численні гості, зокрема представники французьких духовно-навчальних закладів і церковних інституцій. Серед них — ректор семінарії Еммануїл о. Ерван Сімон (P. Erwan Simon), парох парафії Святого Іринея в Ліоні о. Еммануїл (P. Emmanuel), єпископський вікарій Ординаріату для східних католиків у Франції о. Жан-Марі Гюмо (P. Jean-Marie Humeau), о. П’єр Брен (P. Pierre Brun) та представники організації «L’Œuvre d’Orient», а також духівник семінарії в Іссі-ле-Муліно о. Давид Жільбер (P. David Gilbert) зі спільноти Святого Мартина.

У своїй проповіді владика Ігор зосередився на суті пресвітерського служіння, розмірковуючи над літургійними читаннями дня. Вказуючи на слова Апостола про мудрість як Божу тайну, єпископ наголосив, що головне завдання священника — повертати людський погляд до вічності:

«Священник повинен сам у своєму житті розпізнавати Таємницю, яку Бог приготував тим, що Його люблять, і допомагати людям її відкривати. Щоби душпастир міг вказувати людям на небо, він має відповідно жити — так, аби там, де ступає, було видно край неба, чути його звуки та бачити його світло».

Роздумуючи над євангельськими словами «віддайте кесареве кесареві, а Боже — Богові», владика Ігор говорив про необхідність свідчити Божу правду незалежно від обставин. Як приклад такого свідчення єпископ згадав блаженного священномученика Симеона Лукача, пам’ять якого Церква вшановує цього дня.

«У часи радянських переслідувань він залишився вірним Богові та Церкві й не віддав „Боже — кесарю“, за що прийняв мученицьку смерть від тих самих загарбників, які й сьогодні ведуть війну проти України», — сказав єпископ.

Після завершення Божественної Літургії віце-канцлер єпархії піддиякон Олександр Білик зачитав офіційні декрети про призначення нововисвячених ієреїв Богдана Бурка та Жерома Томи сотрудниками катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі. До виконання цих обов’язків вони заступають з вересня.

Наприкінці богослужіння нововисвячені священники звернулися до присутніх зі словами вдячності.

Отець Жером Тома, висловлюючи подяку французькою мовою, наголосив на особливій наступності покликання: вони з о. Богданом стали першими священниками, висвяченими владикою Ігорем Ранцею, і водночас останніми, кого на дияконів висвятив владика Гліб Лончина перед поверненням до України. Він окремо подякував своїм батькам та родині, вихователям семінарії Кармелітів, рідній ліонській парафії Св. Іринея, де 17 років тому вперше відкрив для себе візантійський обряд, а також молоді катедри, з якою вчився спілкуватися українською мовою. Окреме слово подяки о. Жером скерував о. Богдану Бурку за спільний шлях і підтримку, а також присутнім друзям з інших християнських конфесій — протестантам та православним, підкресливши єдність усіх християн у Тілі Христовім.

Отець Богдан Бурко також подякував сестрам-монахиням за їхній невидимий, але фундаментальний труд у житті Церкви, а також своїй дружині Юліані за супровід і підтримку на молитовному й життєвому шляху. Особливим моментом стала подяка батькам — для о. Богдана це була перша зустріч із батьком за п’ять років через складні реалії сьогодення. Нововисвячений ієрей також окремо відзначив організацію «L’Œuvre d’Orient» («Діло Сходу»), склавши подяку за підтримку України та єпархії в найважчі часи війни. Наостанок о. Богдан подякував спільноті «Матері в молитві», хору, піддиякону Олександру Білику за допомогу в організації та усім єпископам й священникам, які формували його на шляху до священства.

Довідка

Отець Богдан Бурко народився 1998 року на Львівщині. Навчався в Івано-Франківській духовній семінарії та Академії Івана Золотоустого, де у 2019 році здобув ступінь бакалавра богослов’я.

У 2019 році на запрошення владики Бориса Ґудзяка переїхав до Франції. Опанувавши французьку мову, продовжив студії в Католицькому інституті Парижа, де у 2023 році здобув ліценціат з богослов’я (Baccalaureatus Canonicus), а у 2025-му — магістерський диплом з корпоративної, політичної та цифрової комунікації.

У березні 2022 року прийняв піддияконські свячення, а влітку 2024 року одружився з дружиною Юліаною.

Під час дияконського служіння на парафії Всіх Святих у Венсені викладав у парафіяльній школі ім. Олени Вітер, готував вірних до Таїнств та опікувався спільнотою «Матері в молитві».

Отець Жером Тома народився 1983 року у Франції. Здобув ступінь ліценціата з філософії в Ліоні, проходив досвід монашого життя в бенедиктинському абатстві та волонтерив у спільноті «L’Arche». Викладав філософію й французьку мову у Франції та Данії.

З 2017 року долучився до життя Української Греко-Католицької Церкви. Навчався в Католицькому університеті Ліона, Свято-Сергіївському богословському інституті в Парижі та семінарії Кармелітів. Здобув магістерський ступінь з богослов’я та канонічний ліценціат з екуменічних студій у Вищому інституті екуменічних студій (ISEO).

Протягом дияконського служіння при катедральному соборі також виконував обов’язки єпископського референта з питань екуменізму Єпархії Святого Володимира Великого.

Департамент інформації УГКЦ
Фото — Наталія Золота

Джерело