Олексій Лях-Породько,

експерт з історії спорту, засновник ютуб youtube каналу “Спортивний родовід”

 

Про визначну роль олімпійської та спортивної філателії зазначали провідні українські фахівці, знані своєю активністю на ниві розвитку тіловиховання, спорту й олімпійського руху: Іван Красник, Юліан Максимчук, Василь Прухницький та інші.

Іван Красник ще в Україні за часів окупації її Польщею долучився до спортивних товариств “Сянова Чайка” та “Беркут”. Потім у Німеччині він стає співзасновником Ради фізичної культури й співорганізатором Олімпіади ДіПі (Ді-Пі ігри, або Олімпіада переміщених осіб) — це масштабні спортивні змагання, що відбулися з червня по листопад 1948 року в Західній Німеччині для біженців та колишніх ув’язнених у таборах для переміщених осіб (DP — Displaced Persons) після Другої світової війни). Згодом вже у США разом з однодумцями засновує Українсько-американське спортове товариство “Леви” у Чикаго та Українську спортову централю Америки й Канади.

Іван Красник відзначає важливу роль філателії: “Збирання марок віддавна відоме. Збирають їх як молоді, так і старші люди. Збирання марок поза розривковими моментами, має теж і виховні вартості. У марках ми маємо історію світу, віддзеркалену в образках, які виконали найкращі артисти… Початки спортових мотивів на марках датуються від першої модерної олімпіади, яка відбулася 1896 року в Афінах. Греція в тому часі випустила 12 марок із класичними спортивними мотивами… У нас маємо теж декілька випусків марок зі спортивними мотивами: марка з нагоди Д. П. Олімпіади в Німеччині, марка з нагоди повстання УСЦАК-у в Америці та марки підпільної пошти України”. Іван Красник засвідчує перші кроки розвитку спортивно-олімпійської тематики української філателії в діаспорі. Він наголошує на тому, що вже 1948 року спеціально для Олімпіади ДіПі випустили марку, і надалі цей напрям був дуже популярним серед українських спортивних товариств, Українського олімпійського комітету в екзилі та масштабувався Підпільною поштою України.

Юліан Максимчук – старшина Української Галицької Армії, видатний діяч українського філателістичного руху в діаспорі, автор численних загальновідомих каталогів українських державних і недержавних марок писав: “Від 1894 року, коли П’єрові Кубертенові прийшла думка відновити олімпійські ігри, з’явилося вже чимало пропам’ятних олімпійських марок. Початок дала Греція, випуском 12 вартостей 1896 року і 5 вартостей 1900 року. Наступні марки випустила Бельгія (3 вартості) аж 1920 року. Далі: Франція (4 вартості) 1924, Голляндія (8 варт.) 1928, ЗДА (3 варт.) 1932, Німеччина (11 вартостей) 1936, Англія (4 варт.) 1948, Фінляндія (2 варт.) 1952. Зимові ігри є новішими, бо перші відбулися щойно 1924 року в Шамоні, другі – в Сен-Моріц (1928), треті – в Лейк Плесід (1932), четверті – в Гарміш Партенкірхен (1936), п’яті – в Сен-Моріц (1948), шості – в Осло (1952) і сьомі тепер у Кортіні. З нагоди зимових олімпійських ігор, що відбулися в Кортіні д’Ампеццо в лютому ц. р., Італія випустила серію марок з чотирьох вартостей; також Монако заповіло пам’яткову марку”.

Щоб засвідчити потужний олімпійський філателістичний рух українців, Дмитро Бучинський, визначний громадський та політичний діяч, літературознавець, перекладач, бібліограф, член-кореспондент Української вільної академії наук та Наукового товариства імені Шевченка, в іспанському філателістичному журналі “Мадрид Філателіко” за 1957 рік у статті “Остання Олімпіада й Україна” детально описав пропам’ятну марку Української спортової централі Америки та Канади.

Василь Прухницький – сучасний визначний знавець філателії стверджує: “Олімпійські випуски Підпільної пошти України, маючи національно-патріотичне забарвлення, залишаються цікавими та бажаними для найприскіпливіших філателістів, які колекціонують марки даної тематики”. Направду в історії боротьби за вільний український спорт та олімпійський рух значну роль відіграли регулярні випуски Підпільної пошти України упродовж десятків років за ініціативи Любомира Рихтицького. Це підтверджує Василь Прухницький: “У світовому олімпійському русі Україна почала брати участь з 1952 року. Проте жодне з досягнень українських спортсменів у ті часи офіційно не прославляло власної Батьківщини, адже виступали вони в складі збірної СРСР, що автоматично асоціювалось з Москвою, то ж лаври переможців ішли в іншу скарбничку. Проти цієї відвертої несправедливості і виступала ППУ, випускаючи серії марок та блоки, присвячені практично кожній Олімпіаді. Цим ППУ хотіла нагадати українцям цілого світу і небайдужим людям в інших країнах, що українська нація зі своїми високими спортивними здобутками заслуговує на незалежне вільне існування в олімпійському русі під своїм власним прапором”.

 

Підпільна пошта України (ППУ) та Олімпійські ігри

Упродовж десятків років ППУ видавала унікальні за сюжетом, сенсом, мистецьким оформленням марки та блоки, присвячені Іграм Олімпіад та Зимовим олімпійським іграм. Дизайнери створювали марковані блоки з національною символікою, зображеннями спортсменів та емблемами олімпіад. Метою випусків було пропагування української культури та ідеї незалежності через поштову мініатюру.

Починаючи з 1952-го й до 1976-го року, світ бачив, читав, не забував про поневолену Україну. Тільки уявіть собі масштаб та глобальність такої праці: 1952 рік – Осло, Норвегія (Зимові Олімпійські ігри) та Гельсінкі, Фінляндія (Ігри Олімпіад), 1956 – Кортіна-д’Ампеццо, Італія та Мельбурн, Австралія, 1960 – Скво-Веллі, США та Рим, Італія, 1964 – Інсбрук, Австрія та Токіо, Японія, 1968 – Гренобль, Франція та Мехіко, Мексика, 1972 – Саппоро, Японія та Мюнхен, ФРН, 1976 – Інсбрук, Австрія та Монреаль, Канада.

 

Українські спортивні організації та філателія

З нагоди створення Української спортової централі Америки та Канади було видано пам’ятні блоки. Про це преса у США писала: “За ініціативою голови Управи Української спортової централі Америки й Канади проф. І. Красника, УСЦАК видала пропам’ятний поштовий значок з нагоди постання цієї Централі. Проєкт марки виконав мистець Михайло Дмитренко. Значок видано в чотирьох кольорах і в блоці. Ціна одної марки – $ 0.10, а блоку $ 0.50. Весь прибуток призначений на Видавничий Фонд УСЦАК. Марки можна одержати в усіх клубах, у членів УСЦАК або прямо в Централі. Маємо надію, що наші філателісти й спортовці привітають появу цієї філателістичної новини на нашому терені й масовим розпродажем спричиняться до збільшення Видавничого Фонду УСЦАК”. Отже, видання спортивних марок мало на меті підтримку українського спорту в діаспорі.

Відзначаючи 1964 року п’ятнадцятиріччя створення, Українсько-американське спортове  товариство “Леви” (Чикаго, США) випустило пам’ятні блоки, які водночас були присвячені ще й Олімпійським іграм у Токіо (Японія). Василь Прухницький про це пише: “Випуском, присвяченим XVIII Олімпійським іграм, стали блоки Українсько-американське спортове  товариство “Леви”. Два блоки з чотирма марками різняться написами по верху й низу та датами на бокових полях. Один блок має напис “XVIII Олімпійські ігри Токіо 1964”. Другий блок має напис “15-ліття УАСТ Леви Чикаго ЗДА”, а також дату 1949-1964. На марках зображено футбол, волейбол, стрибки на нартах з трампліна й боулінг”.

У 1968 році до активної олімпійської філателістичної праці долучається Український олімпійський комітет в екзилі. Часопис “Вояцька думка” про це сповіщував: “Український Олімпійський Рух оцим проголошує конкурс на: 1. Пропам’ятний значок з олімпійською тематикою, з написом в українській мові “За участь України в Олімпійських іграх” і в англійській For Ukraine’s Participation in the Olympic Games та з зазначенням цифр 5, 10, 25 (ціни, в яких продаватимуться значки). 2. Пропам’ятну олімпійську листівку також з олімпійською тематикою та такими ж написами, як на значках за винятком подання цін. Малюнок значків і листівки має бути виконаний графічним способом в одному або двох кольорах.

Наступні Ігри Олімпіад, які відбулися у Мюнхені (ФРН), не залишись без уваги. Окрім Підпільної пошти Україна, ними зацікавився Український олімпійський комітет в екзилі. Про випуск серії марок Українським світовим комітетом справ спорту (Український олімпійський комітет під тиском ворогів України, тоталітарного СРСР та згідно рекомендацій й навіть вимог влади США, був змушений змінити свою назву) з нагоди Олімпійських ігор 1972 року розповідає Василь Прухницький: “На початку 1972 року Світовий Український комітет справ спорту, який своїм випуском завершив попередній 1968 олімпійський рік, першим випустив марки з нагоди ХХ Олімпіади у Мюнхені. Марки друковані в спеціальних аркушах по три у щіпці. Наклад 6000 кожної. На марках є символи Всесвітньої олімпіади: смолоскип і кільця, а також тризуб та заклик “За участь України в Олімпійських іграх”. Направду Український олімпійський комітет в екзилі проробив потужну працю щодо визволення українського олімпійського спорту з комуністичної радянської неволі. Зокрема, цьому сприяли й випуски марок з олімпійської тематики, на яких зазначався заклик до звільнення та підтримки України.

Прикро, але 1976 року Підпільна пошта України випустила останні марки з олімпійської тематики. На жаль, ППУ охопила якась криза, і в цілому філателістична діяльність майже припинилась. Про це Василь Прухницький пише: “Стосовно загального ритму появи нових видань ППУ слід зауважити, що після 1973 року помітний їх стрімкий спад… Та, незважаючи на таке суттєве скорочення видань, марки, присвячені ХХІ літнім Олімпійським іграм, були таки надруковані”. Головним кличем цього випуску був: “Вільна Україна на змаганнях Олімпійських ігор 1976”. Хоча Україна ще була окупована СРСР, але українська діаспора продовжувала боротися за свободу рідного краю.

Підтримали ініціативу Підпільної пошти України в Українському олімпійському комітеті в Монреалі (Канада). Ярослав Пришляк, очільник УОК в Монреалі, з цього приводу згадував: “З нагоди Олімпійських ігор місцеве Т-во Українських філателістів і нумізматиків зорганізувало виставку поштових марок, державних банкнотів і документів УНР… На виставці можна було оглянути рідкісні й вартісні експонати: різних серій поштової марки, марки підпільної пошти, значки УНР, пластові та сумівські марки, різні конверти, нагрудні значки й жетони, філателістичні каталоги й журнали, серії українських державних грошових банкнотів, бланки державних позичок, документи наших посольств і консулятів, збірку поштових карток Оренштайна і т.п. Виставка мала велике культурне значення. За її організацію належиться подяка й визнання: Іванові Передерієві, Степанові Вербовому, Миколі Тихоніву, Марії Мота, Іринеєві Ратичеві та Андрієві Гукало”. Таким чином українці поєднали міжнародні Олімпійські ігри зі збереженням української історії, культури, мови, традицій.

Про деталі виставки у Монреалі розповів В. Гарилюк: “Дня 25-го липня ц.р. була відкрита одноденна виставка Товариства українських філателістів і нумізматиків у Монреалі. Її влаштовали під знаком 21-шої Світової Олімпіади, що в цей час відбувалася серед протестаційних маніфестацій української молоді в спорудах олімпійського стадіону і по інших спортових приміщеннях Монреалю… Численну і багату збірку експонатів розміщено на столах та на таблицях, на яких наклеєно цикли цікавих, інколи рідкісних матеріалів. Виставлені експонати охоплювали часовий період, приблизно від років Першої світової війни до наших днів. Отже, доволі перспективну панораму уже історичних подій, що відбулися в Україні, а також по поселенських осередках нашої скитальщини”. Направду, масштабна виставка, яка вразила не тільки українців у діаспорі, а й численних відвідувачів-іноземців.

 

Філателістичний бойкот українців Олімпійських ігор 1980

1980 року весь цивілізований світ відмовився брати участь в олімпійських змаганнях в “імперії зла”. Серед найактивніших противників проведення Олімпійських ігор 1980 року у Москві були українці. Адже ми на власні очі бачили жахіття, яке творили комуністи та здійснюють зараз рашисти. Підтримала бойкот Олімпійських ігор 1980 року українська недержавна філателія у Чикаго (США) випуском блоків саме у день відкриття Ігор. Червоно-бронзовий надрук “Зупинити радянську агресію” та перехрещений символ московської Олімпіади було зображено на чотирьох марках квартблоку.

Часопис “Ukrainian Weekly” 1980 року вийшов із таким промовистим заголовком “Українці випускають марки із закликом до бойкоту”. Ось уривок зі статті про випуск марок: “Наведені вище марки були випущені українцями на підтримку бойкоту літніх Олімпійських ігор 1980 року, що офіційно розпочнуться 19 липня в Москві. Ці марки надіслав до редакції видання “The Weekly” Богдан Паук із Чикаго”. Таким чином, українці продовжували боротись за волю України й протидіяти комуністичній окупації.

 

Українська Олімпіада 1988 року та філателія

Унікальна філателістична подія в українській діаспорі відбулась 1988 року. Газета “Свобода” про це писала: “Клуб українських філателістів, нумізматиків і медалістів видав серію значків зі спортовою тематикою з приводу української Олімпіади і здвигу молоді, що відбулися успішно під знаком тисячоліття християнства в Україні. Цей клуб мав виставку згаданих значків на “Тризубівці” в Горшем, Пенсильванія, під час триденної Олімпіади”. Українці вчергове потужно відзначили олімпійський рік та давні національно-релігійні традиції.

Надзвичайно цікаву аналітичну та інформаційну статтю “Друга українська Олімпіада та філателія”, про олімпійську виставку, написав д-р Євген Новосад. Ось, що він згадував: “Майже у всій українській пресі на терені ЗСА і Канади були подані звідомлення про другу українську Олімпіаду, що відбулася у Філадельфії 28-30-го травня цього року. Така надзвичайна подія, без сумніву, мусіла притягнути увагу нашої преси. Про духовну вартість, яку відіграла ця велика і успішна імпреза, присвячена нашій молоді, писалося багато. Вона принесла і принесе велику користь у нашому культурному житті, а передовсім майбутнім поколінням. які продовжуватимуть і плекатимуть цю традицію тут, у ЗСА, а також і на вільній українській землі. З цієї нагоди клуб українських філателістів, нумізматів і медалістів у Філадельфії, щоб зберегти та утвердити пам’ять про це свято, видав серію значків і спеціальну конверту, по-мистецьки оформлених паном Шотурмою”. Поєднання виставки з проведенням української Олімпіади 1988 року продемонструвало безпрецедентний зв’язок українських традицій минулого та сьогодення. Українська діаспора США та Канади вкотре засвідчили непохитну місію у боротьбі за вільну Україну.

Про значення випуску олімпійських марок Євген Новосад писав: “Видання такої гарної серії значків і конвертів має вартість не лише для загалу, бо такого роду пропаганда є міжнародною і сягає у глибокі кола населення, почавши від шкільної молоді до сеньорів, переходить кордони і стає історичною вартістю… Українська олімпійська марка (значок) вже знайшла міжнародне визнання”.

Направду боротьба українців у діаспорі за вільну Україну та самостійний олімпійський та спортивний рух мала грандіозні масштаби упродовж десятків років. Філателія цьому є безпосереднім свідченням. Весь світ дізнавався про славетну й давню історію України.

  

Джерело