Памʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям.

Памʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка

Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям.

Памʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка

Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям.

 
Максим народився 16 лютого 2004 року в селі Сокиринці Кам’янець-Подільського  району Хмельницької області. 

Після школи вступив до Національної академії Держприкордслужби. Там його згадують, як душу компанії, щирого та товариського курсанта.

Після випуску, у 2025 році молодий лейтенант направився служити в комендатуру швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені Володимира Великого, що на Чернігівщині.

Уже в серпні 2025 року старший лейтенант Шмирко добровільно відправився служити на Покровський напрямок.

1 вересня того ж року його група потрапила в засідку біля села Веселого. Офіцер надав наказ бійцям відступати, а сам продовжив стрілецький бій, щоб дати відійти групі. Загинув в наслідок численних уламкових поранень.

Поховали Максима 5 вересня. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Вічна пам’ять і шана Воїну! 

Фото: ДПСУ

За матеріалами: Книга памʼяті МВС, Державна прикордонна служба, Суспільне Хмельницький, Vsim.ua 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Джерело