Памʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям.
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям.
Максим народився 16 лютого 2004 року в селі Сокиринці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Після школи вступив до Національної академії Держприкордслужби. Там його згадують, як душу компанії, щирого та товариського курсанта.
Після випуску, у 2025 році молодий лейтенант направився служити в комендатуру швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені Володимира Великого, що на Чернігівщині.
Уже в серпні 2025 року старший лейтенант Шмирко добровільно відправився служити на Покровський напрямок.
1 вересня того ж року його група потрапила в засідку біля села Веселого. Офіцер надав наказ бійцям відступати, а сам продовжив стрілецький бій, щоб дати відійти групі. Загинув в наслідок численних уламкових поранень.
Поховали Максима 5 вересня. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять і шана Воїну!
Фото: ДПСУ
За матеріалами: Книга памʼяті МВС, Державна прикордонна служба, Суспільне Хмельницький, Vsim.ua
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
