Є міста, які залишаються з нами незалежно від відстані. Бо Дружківка – це передусім люди, їхні спогади, рідні місця, прожиті разом роки та відчуття дому. Це те, що люди несуть із собою, куди б не привела їх війна.

Сьогодні дружківчани зустрічають цей день далеко від рідного міста – в евакуації, у нових громадах, у різних куточках України. Але відстань не змінює головного: Дружківка залишається їхнім домом.

У кожного – своя Дружківка. Та, в якій минуло дитинство. Та, де залишилися рідні, друзі, школа, робота, знайомі місця. Та, яку пам’ятають живою, теплою і своєю.

Сьогодні Дружківка проходить складний шлях. Але її сила – у людях, які не забувають, звідки вони родом, підтримують одне одного, бережуть пам’ять про рідне місто та вірять у його майбутнє.

Ми віримо, що прийде день, коли дружківчани знову зможуть повернутися додому. Коли знайомі місця наповняться голосами людей, дитячим сміхом, світлом і мирним життям.

З Днем міста, Дружківко!

Ти далеко не для тих, хто носить тебе в серці.

Ти живеш у своїх людях – і саме вони обов’язково повернуть тобі життя.

Джерело