🥀Маріуполь пам’ятає: Расім Аллахвердієв захищав рідне місто і найдорожчих

Штаб-старшина 23-го загону Морської охорони міста Маріуполь.

☝️Расім Аллахвердієв – корінний маріуполець, військовослужбовець 23-го загону Морської охорони, який до останнього захищав рідне місто.

🪖У 2008 році, у 19 років, він розпочав військову службу в Донецькому прикордонному загоні. Брав участь у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, був нагороджений медаллю «За участь в АТО».

⚓Згодом Расім вирішив продовжити службу на морі. У 23-му загоні Морської охорони служив на борту корабля спеціального призначення «Онікс». Море було близьким йому – тут він відчував себе на своєму місці.

Расім мав незвичне захоплення – ретроавтомобілі. Він реставрував старі машини, давав їм друге життя та захоплювався екстремальним водінням.

🫡24 лютого 2022 року зустрів на службі. У складі Маріупольського загону Морської охорони він став на захист міста від російських військ. Одним із перших вирушив на позиції на околиці Маріуполя, неподалік автостанції. Він захищав не тільки рідне місто, а й найдорожчих людей – батьків, дружину, донечку, що ще залишались у Маріуполі.

Востаннє родина бачила Расіма 7 березня. Того дня він прийшов додому, приніс їжу та воду. Напередодні в сусідню квартиру влучив російський снаряд, через що обвалилася стіна дитячої кімнати. Побачивши, що дружина й донька живі, Расім не зміг стримати сліз. Як згадує дружина, це був перший і водночас останній раз, коли вона бачила його таким.

Після цього Расім додому вже не повернувся. Його батько під обстрілами ходив між багатоповерхівками та шукав мобільний зв’язок, аби отримати від сина коротке й таке важливе повідомлення: «Все ок». За кілька днів повідомлення припинили надходити. Останнє «кохаю» дружина отримала вже після того, як змогла вирватися з блокадного Маріуполя.

💔12 березня 2022 року в районі автостанції після авіаудару та артилерійського обстрілу розпочався бій, у якому брав участь і Расім Аллахвердієв. По позиціях українських захисників били три ворожі танки, у бою також брали участь близько 80 військових противника. Сили противника значно переважали. Українським військовим довелося відступати з боєм. У ньому Расім отримав поранення, несумісні з життям. Йому було 33 роки…

🇺🇦У 2023 році Расіму Аллахвердієву посмертно присвоїли позачергове звання майстер-старшини. Того ж року Указом Президента України його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Рідні, друзі та побратими згадують Расіма як надзвичайно оптимістичну, порядну й сміливу людину. Про нього говорили – «душа компанії». Він завжди приходив на допомогу та, за словами близьких, мав особливу здатність відчувати людей. Дружина згадує, що Расім завжди поспішав жити. Казав, що годин у добі замало й часу на все не вистачає. Для неї він був цілим Всесвітом любові, підтримки й турботи. Для родини – людиною, яка була готова перевернути гори заради найдорожчих.

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею.