Пожежі після ударів по складах: як це впливає на повітря в містах України?
Склад чи промисловий об’єкт, по якому вдарила росія, може бути далеко від вашого будинку. Але після влучання небезпека для людей залежить не лише від відстані: вітер може переносити дим і продукти горіння на значні відстані. Наскільки небезпечним є дим від таких пожеж і як облаштувати «безпечну кімнату» у себе вдома?
Кожен удар росії — шкода для наших легень
За час повномасштабного вторгнення російські атаки та бойові дії знищили близько 2,1 млн квадратних метрів складських площ. Влітку 2026 року рф почала ще активніший терор українських продовольчих, військових та складів торгових мереж — лише в серпні по Україні було застосовано 2,8 тисячі реактивних БПЛА. В середині вересня російські військові почали атакувати заправки, продовжуються атаки на об’єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки, українську залізницю, і кожен прильот — це потенційна пожежа. А кожна пожежа впливає на якість повітря.
Так, українські та польські науковці провели дослідження, в якому знайшли зв’язок між російськими ракетними атаками та нальотами дронів із погіршенням якості повітря в містах. Вони дійшли висновку, що навіть короткочасні епізоди тривалістю до 8–9 годин призводять до перевищення середньодобових концентрацій PM2.5 понад рекомендовані ВООЗ норми. PM2.5 — це дрібнодисперсний пил, найбільш небезпечний для людей, адже його частинки можуть проникати глибоко в легені, а найдрібніші здатні потрапляти в кров.
Наприклад, після удару 17 червня 2025 року в Солом’янському та Голосіївському районах показники PM2.5 сягали 241 мкг/м³ між п’ятою та сьомою ранку — по шкалі AQI це вже вважається “дуже шкідливим рівнем”, а коли показник сягає 300 мкг/м³ — небезпечним.
В ніч з 4 на 5 серпня 2026 року росія знищила на Київщині два розподільчі центри Сільпо, склад ROZETKA, два великих логістичних хаби та керамічний завод компанії ЕПІЦЕНТР та сортувальний центр Нової Пошти в Києві. Тоді датчики моніторингової системи зафіксували якість повітря (AQI PM2.5) на рівні 93. Це рівень забруднення, близький до високого.
Найбільше лякає те, що до серйозних захворювань може призвести не лише довготривалий вплив, а навіть короткочасне вдихання повітря, забрудненого таким пилом:
«Тверді частинки здатні проникати глибоко в легені та потрапляти в кров, спричиняючи серцево-судинні (ішемічна хвороба серця), цереброваскулярні (інсульт) та респіраторні захворювання. Тривалий вплив також пов’язують з несприятливими перинатальними наслідками та раком легень», — заявляє ВООЗ.
Яке рішення?
Одним з рішень може стати облаштування «чистої кімнати» у себе вдома на час забруднення повітря в місті. Ідея тут полягає в тому, щоб зосередити захист в одному приміщенні. Для цього потрібно:
Це практичний підхід, який рекомендують застосовувати під час задимлення від природних пожеж. Для українських міст це можливий спосіб зменшити вплив шкідливих частинок після обстрілу.
Втім, переносити цю практику на ситуацію задимлення від пожеж після ударів по складах потрібно обережно, адже склад диму від лісової пожежі та склад від горіння пластику, поліетилену та інших предметів, що зберігаються в логістичних хабах, буде відрізнятися. Якщо ДСНС повідомляє про небезпечний викид, домашнього очищувача може бути недостатньо, і в цьому випадку рішення про те, залишатися всередині чи евакуюватися, потрібно звіряти з інструкціями рятувальників. Іноді вихід назовні під час хімічної аварії створює більший ризик, ніж тимчасове перебування в закритому приміщенні.
Небезпека не закінчується разом з пожежею
Якщо ви вже не бачите дим та не відчуваєте його запах, це не завжди означає, що ви у безпеці. Місце згарища може ще довго залишатися джерелом небезпеки, особливо для тих, хто живе поруч. Якщо будівля була накрита шифером, її руйнування вивільняє мікроскопічні волокна азбесту. Під час переміщення чи розбирання пошкоджених матеріалів вони можуть потрапляти в повітря, а звідти — у легені, тож небезпечним може стати й прибирання згарища без належного захисту.
Прикладом довготривалого впливу можуть бути склади підприємства «Поліграм» у селі Мила на Київщині — там пожежа в березні 2022 року тривала майже два тижні. За тим, що відбувається зі згорілим складом, стежили екологи з ГО «Екологія.Право.Людина»:
«Вже пройшов рік з того часу, як відбувся обстріл та пожежа. Однак склади досі містять небезпечні для довкілля та життя і здоров’я громадян речовини. Більшість знищеної продукції досі лишається на складі у вигляді згорілих решток. Частину з них співробітники вручну перебирають та складають на подвір’ї, намагаючись звільнити та очистити приміщення», — повідомляли в ЕПЛ.
Якщо ви маєте таку можливість — уникайте місць згарищ. Якщо ж це неможливо і ви маєте взяти участь в очищенні такої території, не беріться до роботи без спеціального захисту. Пам’ятайте: звичайна маска не робить такі роботи безпечними, обов’язково використовуйте респіратор. Для ефективного захисту від дрібнодисперсного пилу та забруднювачів PM2.5 потрібно використовувати респіратори класу N95, KN95 або FFP2, які затримують щонайменше 94–95% дрібних часток. Окрім цього, радять використовувати закритий одяг та окуляри.
Що насправді показує цифра на карті?
Після пожежі хочеться отримати відповідь: чи безпечне повітря на вулиці? Ви легко можете знайти велику кількість карт якості повітря. Найбільш відомою в Україні є SaveEcoBot, а кияни можуть отримати цю інформацію із застосунку Київ Цифровий. Карти допомагають зрозуміти, чи є повітря безпечним, але спершу потрібно з’ясувати, що саме вони показують.
Наприклад, на мапах якості повітря SaveEcoBot відображається AQI PM2.5 — індекс, розрахований за концентрацією дрібнодисперсних частинок. Це не те саме, що кількість пилу в мікрограмах на кубічний метр. За шкалою AQI, значення від 51 до 100 відповідають помірному рівню: якість повітря загалом прийнятна, проте для особливо чутливих людей забруднення вже може становити ризик.
При цьому PM2.5 описує частинки певного розміру, які можуть мати різний хімічний склад. Тому низький індекс за цим показником сам собою не підтверджує відсутності небезпечних газів після горіння складу.
Саме тому важливо перевіряти час останнього вимірювання та відстежувати зміни показників протягом кількох годин. Під час повідомлення про хімічну небезпеку орієнтуйтеся на вказівки щодо укриття чи евакуації, навіть якщо карта пилового забруднення виглядає сприятливо.
Поруч залишилося згарище: куди звертатися?
Якщо зі згорілого складу витікає невідома рідина, вітер розносить попіл або уламки лежать біля житлових будинків, про це варто повідомити відповідні служби:
Якщо небезпека безпосередня — телефонуйте 101. Наприклад, коли залишки знову загорілися або з’явилося сильне задимлення. Якщо помітили підозрілі уламки боєприпасів, не наближайтеся й не торкайтеся їх: відійдіть у безпечне місце та повідомте 101 або 102 — саме так рекомендує діяти ДСНС.
Про можливе забруднення повідомте Державну екологічну інспекцію. Надіслати звернення можна на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; номер гарячої лінії — (044) 521-20-38. Ці контакти оприлюднені на сайті установи. Опишіть конкретні спостереження: звідки витікає рідина, куди вона потрапляє, де накопичилися згорілі залишки. Попросіть оцінити можливе забруднення ґрунту чи води та необхідність лабораторних досліджень.
У зверненні зазначте свої ПІБ, місце проживання, контакти для відповіді, адресу згарища, дату та суть проблеми. Додайте фотографії, якщо їх можна зробити з безпечного місця. За інструкцією Держекоінспекції, електронною поштою можна надіслати відскановане звернення — підписане й датоване. Збережіть його копію та попросіть повідомити реєстраційний номер.
Щодо обстеження й організації прибирання зверніться також до виконавчого органу своєї міської, селищної чи сільської ради або місцевої військової адміністрації. У листі попросіть повідомити, чи обстежували об’єкт, чи потрібно обмежити доступ до нього, хто відповідає за відходи та які заходи заплановані. Окремо запитайте, як поводитимуться з потенційно небезпечними матеріалами, зокрема азбестовмісними уламками.
Формулюйте прохання конкретно: «Прошу повідомити результати обстеження, заплановані заходи, відповідальних виконавців і строки». Так у наступному зверненні можна буде послатися на отриману відповідь і перевірити, що зі згарищем зробили насправді.
Джерело: Рубрика
