Екологічне навернення починається з відповідальності: візит Бучацького екореферента до Оришківців
У четвер, 8 вересня, з благословення отця-настоятеля Володимира Крушинського, до села Оришківці Копичинецького деканату завітав екореферент Бучацької єпархії о. Іван Стефанчук. Цей день став доброю нагодою для спільної молитви, духовної розмови та ще одного кроку до усвідомлення важливості відповідального ставлення людини до Божого створіння.
Разом із сотрудником парафії о. Степаном Романівим та вірними парафії було звершено Божественну Літургію. У проповіді особливу увагу о. Іван зосередив на проблемі екологічного гріха та на покликанні людини бути не руйнівником, а відповідальним господарем у створеному Богом світі.
«Екологічний гріх часто починається з дуже маленьких речей: “Та що буде від одного пакета?”, “Що станеться, якщо я залишу воду текти?”, “Нічого страшного, якщо спалю це сміття”. Але з тисячі таких маленьких вчинків поступово формується велика проблема», – зазначив Бучацький екореферент. – «Адже турбота про довкілля – це не щось далеке від християнського життя. Це конкретний спосіб показати Богові свою вдячність за Його створіння».
Після молитви відбулася зустріч із місцевою шкільною спільнотою. На зустріч були запрошені діти, дирекція та педагогічний колектив. Отець Іван представив присутнім екологічну діяльність комісії та передав подарунки, які мають нагадувати дітям про важливість щоденної турботи про довкілля.
Однією з тем бесіди стало бережливе ставлення до води. Священник повідомив, що вода настільки сильно просякла у наше щоденне життя, що ми часто перестаємо помічати, наскільки важливим є цей дар. Ми відкриваємо кран – і вода тече. Але за цією простою дією стоїть ціла система, природні ресурси та праця багатьох людей.
«Тому не варто залишати воду щоб вона витікала без потреби, потрібно своєчасно ремонтувати крани та труби, не забруднювати водойми, не виливати у землю небезпечні речовини» – наголошували священники.
Особливо символічним моментом зустрічі у школі стало те, що під час спілкування пролунала сирена повітряної тривоги. У цей момент звичайна зустріч перетворилася на спільну молитву. Діти разом із дорослими молилися вервицю миру. Це був дуже промовистий жест. Адже сьогодні Україна переживає війну, і діти особливо гостро розуміють ціну життя, безпеки та миру. А турбота про створіння також є турботою про майбутнє, яке ми залишимо дітям.
Останнім етапом візиту стала зустріч із місцевою владою – старостою села. Під час розмови було обговорено актуальні екологічні виклики, з якими стикається громада. Особливу увагу приділили проблемі спалювання сухої трави. У селі вже було виявлено двох правопорушників, які спалювали траву. Відповідно до чинного законодавства на них очікує фінансова відповідальність. Однак набагато важливіше, щоб людина усвідомила, чому не можна спалювати траву. Вогонь, який сьогодні здається маленьким і контрольованим, завтра може стати причиною масштабної пожежі. Від нього можуть постраждати дерева, тварини, родючий шар ґрунту, людські господарства тай самі люди.
Тому відповідальність перед природою не повинна виникати лише тоді, коли людина боїться покарання. Християнська відповідальність починається значно глибше – із совісті.
Візит до Оришківців став доброю нагодою нагадати просту, але дуже важливу істину: турбота про довкілля починається не з великих проєктів, а з маленького щоденного вибору кожної людини.
Тому кожному з нас варто поставити собі запитання: що залишиться після мене – виснажена і забруднена земля чи місце, у якому зможуть із вдячністю жити наступні покоління?
Справжнє екологічне навернення починається тоді, коли людина перестає дивитися на природу лише як на ресурс і починає бачити в ній Божий дар, за який одного дня нестиме відповідальність перед Творцем.
Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології
