«Тату, ти зник безвісти, але ніколи не зникнеш із мого серця. Я чекаю на тебе, вірю в тебе й мрію про день, коли знову тебе побачу!»

☝️Каже учасниця акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти у Дніпрі. П’яту осінь поспіль захисники Маріуполя зустрічають у російському полоні. Їхні рідні продовжують чекати та виходити на вулиці українських міст, аби нагадувати про тих, хто втратив свою свободу заради захисту мільйонів.

🇺🇦Маріупольці по всій країні виходять на акції з плакатами, щоб голоси військовополонених і зниклих безвісти не губилися в тиші, а світ не забував про тих, хто досі перебуває в російській неволі, та про тих, чия доля залишається невідомою.

💔«Не будь байдужим! Байдужість вбиває», «Думаєш, що це не твоя справа? А вони без роздумів взялися захищати наш дім», «Немає гірше, як неволя», «Ще не вдома», «Твоя мовчання – їхня смерть», «Скільки ще родин мають жити в пеклі невідомості?» – ці слова на плакатах про біль, відчай і віру тих, хто чекає на своїх рідних.

«Продовжуємо говорити про тих, хто досі не вдома. Не мовчімо про тих, хто віддав свою свободу заради нашої. Не залишаймо наодинці тих, хто чекає. Борімося за повернення кожного й кожної», – наголошує маріуполька пані Алла під час акції у Львові.

✊Долучайтеся до акцій на підтримку військовополонених і зниклих безвісти! Будьмо голосом тих, хто не може говорити за себе. Не дозволяймо світу забути про них. Не мовчімо – полон вбиває!

Фото з акцій у Львові, Дніпрі та Хмельницькому.