Духовенство та миряни обговорили виклики, з якими українські сім’ї стикаються під час війни, духовний супровід подружжя та конкретні способи підтримки родин у парафіяльних спільнотах.

24 жовтня в Коломийській єпархії УГКЦ відбувся Форум родин 2026, присвячений душпастирству сімей у часі війни. Зустріч стала нагодою обговорити, як Церква може підтримувати подружжя та родини, що переживають розлуку, втрату близьких, вимушене переселення й інші випробування, спричинені війною.

Від спільної молитви — до пошуку відповідей

Форум розпочався молебнем, який очолили преосвященні владики Василій Івасюк, єпарх Коломийський, та владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії. До спільної молитви долучилися, о. д-р. Андрій Квік, синкел у справах мирян, о. Микола Врубель, голова комісії у справах родини і мирян, о. д-р. Святослав Васкул, голова комісії у справах молоді, протопресвітери, інші священнослужителі та миряни.

Після молитви владика Василій звернув увагу на кризове становище, у якому сьогодні опиняються багато сімей, зокрема родини, що переживають розлуку або втрату одного з батьків. Він наголосив, що Церква не може залишатися осторонь цих проблем, а має шукати шляхи духовного зцілення та допомоги.

Єпископ закликав учасників до молитви й посту за Україну, українські родини та військовослужбовців, а також висловив надію на заступництво Пресвятої Богородиці, яку особливо почитають у Коломийській єпархії.

Після молебню учасники зробили спільну світлину, а відтак продовжили роботу в нижньому храмі Катедрального собору Преображення Христового. Зустріч розпочалася молитвою до Святого Духа. Владика Василій подякував присутнім за участь і поблагословив подальше обговорення.

Війна торкнулася кожної української родини

Мету й основні завдання форуму окреслив о. Микола Врубель. Він закликав учасників не обмежуватися констатацією проблем, а спільно шукати конкретні способи душпастирської підтримки сімей.

«Війна торкнулася кожної української родини, навіть якщо її члени безпосередньо не перебувають на фронті.

Одні родини чекають чоловіка, батька, сина чи брата з війни; інші пережили втрату, поранення або полон. Є родини, які були змушені залишити домівки, розділитися, почати життя в новому місці.

За кожною статистикою стоять конкретні люди, їхній біль, страхи, запитання та надії.

Тому сьогодні важливо запитати себе: що Церква може зробити, щоб родини не залишалися самі зі своїми труднощами? Наше завдання — не лише говорити про проблеми, а шукати конкретні способи допомоги», — наголосив священник.

Подружжя у часі війни: як не втратити близькість

Про вплив війни, вимушеної розлуки та військової служби на подружні стосунки й сімейне життя розмірковував о. Ростислав Ломпас.

Він звернув увагу на ситуації, коли чоловік-військовослужбовець боїться розповідати дружині про пережите на фронті, щоб не завдати їй додаткового болю, а дружина, своєю чергою, замовчує власні труднощі, побоюючись, що її переживання видаватимуться незначними на тлі війни.

Унаслідок цього подружжя може поступово віддалятися одне від одного: сім’я формально залишається разом, але емоційна близькість слабшає, а внутрішній біль кожен переживає наодинці.

Як приклад супроводу людей у випробуваннях священник навів євангельську історію про учнів, які прямували до Емауса. Христос ішов поруч із ними, і поступово відкривав їм правду про Своє воскресіння.

За словами доповідача, подібне покликання має і Церква: супроводжувати військовослужбовців, які повертаються з фронту, та їхні родини, допомагаючи їм відновлювати стосунки. Це не відбувається миттєво, проте важливим початком стають уважне слухання, готовність ділитися переживаннями й здатність бути поруч.

Духовна підтримка родин у часі випробувань

Про духовну підтримку сімей розповів о. д-р. Святослав Васкул.

Священник розрізнив внутрішні труднощі, на які людина може безпосередньо впливати, та зовнішні обставини, що перебувають поза її контролем. У цьому контексті він звернув увагу на роль парафіяльної спільноти в підтримці родин, які переживають кризу.

Серед важливих засобів допомоги — спільна молитва, участь у Святих Таїнствах, духовний провід і прийняття людини з її переживаннями та труднощами. Парафія має бути місцем, де родина може знайти не осуд, а розуміння й підтримку.

Родина у Божому задумі

Біблійне бачення подружжя та сімейного життя представив о. Захар Михасюта, голова Комісії у справах євангелізації Коломийської єпархії.

Роздумуючи над християнським розумінням подружжя, священник звернувся до Послання апостола Павла до Ефесян, у якому стосунки чоловіка й дружини розкриваються через образ жертовної любові Христа до Церкви.

«В Посланні до Ефесян (5, 25) апостол Павло порівнює стосунки чоловіка й дружини з жертовною любов’ю Христа до Церкви. Тому основою сім’ї є любов, яка виявляється в конкретних вчинках, тобто в постійному і вірному служінні одне одному», — наголосив о. Захар.

Таким чином, християнське розуміння родини ґрунтується не лише на спільному житті, а й на взаємній відповідальності, вірності та готовності служити одне одному.

Від обговорення — до конкретних кроків у парафіях

Після тематичних доповідей учасники форуму перейшли до практичного обговорення. Духовенство та миряни об’єдналися в групи, щоб спільно проаналізувати актуальні проблеми, з якими стикаються українські родини в умовах війни, та напрацювати нові ідеї щодо допомоги сім’ям, які переживають кризові обставини.

Робота в групах дала можливість обмінятися досвідом, поділитися власними спостереженнями й запропонувати конкретні шляхи душпастирського супроводу родин. Особливу увагу учасники приділили пошуку відповідей на виклики, що постають перед подружжями та сім’ями в часі війни.

Після завершення групової роботи напрацьовані пропозиції представили всім учасникам форуму священники, які працювали в групах разом із мирянами. Це дало змогу зібрати різні погляди й ідеї та окреслити можливі напрями подальшої праці на рівні парафіяльних спільнот і єпархії.

Підсумовуючи зустріч, о. Микола Врубель подякував доповідачам і всім учасникам за активну участь в обговоренні. Напрацьовані думки та пропозиції мають стати основою для подальшої праці Комісії у справах родини і мирян.

Владика Петро Голіней також подякував духовенству й мирянам за готовність долучитися до пошуку відповідей на актуальні виклики сімейного життя. Він наголосив на важливості того, щоб обговорені ідеї втілювалися в практичному душпастирському служінні на парафіях.

Єпископ зазначив, що пропозиції, напрацьовані під час форуму, передадуть до Патріаршої комісії для подальшого опрацювання. Такі ініціативи дають можливість передавати досвід і потреби місцевих церковних спільнот на загальноцерковний рівень.

Серед практичних напрямів, на які звернув увагу владика Петро, — створення парафіяльних груп для родин відповідно до їхніх потреб та інтересів. Особливо важливо, щоб люди, які пережили втрату, не залишалися самотніми, а могли зустрічатися з тими, хто має подібний досвід, ділитися болем і підтримувати одне одного.

Окремо єпископ наголосив на необхідності підтримувати зв’язок із родинами українців, які перебувають за кордоном, заохочувати їх залишатися в єдності зі своєю Церквою та звертатися по духовну допомогу до душпастирів.

На завершення владика Петро подякував учасникам за спільну працю. Форум завершився молитвою до Пресвятої Богородиці «Достойно є».

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Джерело