У понеділок, 26 жовтня, коли наша Церква вшановувала святого Димитрія Солунського, парафіяльна спільнота села Глибоке відзначила 120-річчя з дня освячення храму святого великомученика Димитрія. З нагоди ювілею святиню відвідали Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Владика Андрій Хім’як, Єпископ-помічник Київської Архієпархії та Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, а також Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, для якого Глибоке є рідним селом.

На церковному подвір’ї архієреїв урочисто зустріли парафіяльна молодь, вірні та гості храму на чолі з парохом о. Володимиром Савчиним. До святкування також долучилося численне духовенство Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Відтак у храмі розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Митрополит Володимир у співслужінні Владики Андрія, Владики Миколи та запрошеного духовенства.

У часі проповіді до присутніх звернувся Владика Андрій, який роздумував над значенням храму для життя громади, духовною спадщиною попередніх поколінь і покликанням християн зберігати вірність Христові.

«Храм — це є найголовніше місце в селі. У цьому храмі на Божому престолі знаходиться Христос, присутній у святих Тайнах і в Євхаристії», — наголосив Архієрей.

Звертаючись до історії святині, Владика Андрій підкреслив, що 120-річний ювілей є нагодою подякувати Богові за всіх, хто будував храм, молився в ньому та передавав віру наступним поколінням. Особливу увагу він приділив значенню християнського виховання в родині.

«Митрополит Андрей Шептицький, який приїжджав у ваше село перед початком побудови цього величного храму, в одному з послань до батьків говорив так: “Єдине, що можете дати для своїх дітей, — це передання віри”. Не гроші, не освіта, не маєтки, але саме передання віри», — процитував проповідник.

Архієрей зауважив, що сила парафіяльної спільноти полягає не лише в її історії, а й у живій вірі людей, які сьогодні творять Церкву. За його словами, вірність Христові має виявлятися у щоденних рішеннях, учинках і ставленні до ближніх: «Ця вірність — це не є одноразовий запал: “Хочу бути вірним Христові!”, але ця вірність покликана здійснюватися в нашому житті кожного дня».

Говорячи про значення спільної молитви, Єпископ підкреслив, що віра покликана об’єднувати людей і ставати видимим свідченням присутності Христа у світі. Окремо Владика Андрій звернув увагу на постать святого великомученика Димитрія Солунського, який залишився вірним Христові навіть перед загрозою смерті. Його приклад, за словами Архієрея, особливо промовистий у час, коли український народ переживає важкі випробування війною.

На завершення проповіді Єпископ  наголосив на християнському покликанні любити ближніх, свідчити Божу любов і не втрачати надії навіть у складних обставинах.

«Ця місія, до якої закликає Господь, є дуже важливою — любити один одного. Ми покликані рости, ставати видимим знаком Божої любові у світі», — підсумував Владика Андрій, закликаючи до молитви за українські родини, Захисників і Захисниць, Україну та парафіяльну спільноту Глибокого.

Особливим моментом святкування стало вручення парафіяльній спільноті грамоти від Святішого Отця Папи Лева XIV. Ця відзнака стала важливим знаком уваги до громади з нагоди 120-річчя освячення храму.

Також Митрополит Володимир вручив привітальні грамоти активним парафіянам та пароху, відзначивши їхню жертовність, віддане служіння Церкві та внесок у духовне життя громади. Відзнаки стали виявом вдячності тим, хто своєю працею та посвятою розбудовує парафіяльну спільноту й дбає про її розвиток.

До святкових привітань долучилися представники влади, зокрема Тетяна Лапка, представниця Івано-Франківської обласної державної адміністрації, та Ростислав Заремба, голова Богородчанської селищної територіальної громади. Вони розділили радість парафіян з нагоди ювілею святині, побажали громаді єдності, духовної міцності та подальшого розвитку, а також Божого благословення на добрі справи.

Святкову програму доповнило творче привітання, яке підготувала парафіяльна молодь. Своїм виступом молоде покоління засвідчило любов до рідної святині та вдячність за духовну спадщину, яку громада зберігає протягом багатьох десятиліть.

Особливі слова вдячності висловив парох о. Володимир Савчин. Він подякував Митрополитові Володимиру за багаторічне служіння, приклад доброго пастиря та близькість до Божого народу, згадавши про його служіння у часи підпілля й до сьогоднішнього часу.

Отець Володимир також подякував Владиці Андрію Хім’яку за візит і спільну молитву, а Владиці Миколі — за особливу увагу до рідного села, постійну підтримку та пам’ять про громаду, серед якої минули його дитячі й юнацькі роки.

Завершальним етапом святкування стала спільна молитва за Україну — присутні виконали духовний гімн «Боже великий, єдиний», молячись за українських Захисників і Захисниць, за весь народ та мир на рідній землі. Відтак відбулося святкове мирування, освячення води та благословення нею вірних.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело