1 листопада у селі Лісна Тарновиця відзначили храмове свято на честь святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам’яна. З цієї нагоди парафіяльна молодь, діти, вірні та духовенство урочисто зустріли владику Василія й запросили його очолити святкову Божественну Літургію.

У часі літургії владиці: о. Василь Нагорняк, настоятель та синкел Синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Василь Ткачук, протопресвітер Ланчинський, о. Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанський, о.м. Богдан Іванюк, парох Делятина

Під час проповіді архиєрей наголосив, що Ісус Христос — це надія кожної людини, живий Бог і найкращий Лікар. Він вислуховує наші молитви та творить чудеса. Спаситель виявляє велику милість до людей, які опинилися у безнадійних обставинах, навіть тоді, коли людські можливості вичерпано.

Кожен із нас має свої рани й потребує допомоги. Людина, яка зустрічається на нашому життєвому шляху та простягає руку допомоги, може стати для нас Божим посланцем — тим, хто підтримує, навчає і любить.

На підтвердження цієї думки владика навів повчальну історію про двох товаришів, які займалися ділами милосердя. Одного вечора вони затрималися до пізньої години. Повертаючись додому через залізничний переїзд, один із них потрапив під потяг, унаслідок чого втратив обидві ноги.

Дізнавшись про трагедію, його товариш прийшов відвідати постраждалого в лікарні. Побачивши його у важкому стані, він почув слова: «Тобі добре, а я ось… А там — жах».

Однак пережите випробування стало для чоловіка шляхом духовного переосмислення. Той, хто раніше був гордим, навчився смирення. Згодом він одужав, отримав протези, створив сім’ю, виховував чотирьох дітей і знайшов себе у праці письменника. Ця історія стала прикладом того, як Господь може зцілювати не лише тілесні недуги, а й рани людської душі.

Архиєрей зауважив, що життєві випробування, хоч іноді й дуже болючі, можуть ставати ліками для душі. Господь постійно турбується про людину та навчає її. Як батько міцно тримає дитину за руку, щоб уберегти від небезпеки, так і Бог не залишає нас серед життєвих труднощів.

Спокуси та скорботи — це випробування, які потрібно гідно пройти, щоб духовно зростати. Як золото очищується у вогні, так і людська душа очищується через смиренне перенесення життєвих труднощів. Тому важливо не нарікати, запитуючи: «За що?», а вчитися приймати випробування з довірою до Бога, постійно працюючи над собою.

Після завершення Божественної Літургії владика звернувся до отця Василя зі словами вдячності за те, що він має матір, назвавши її молитовну підтримку особливим захистом і опорою. Також архиєрей закликав матерів до ревної молитви.

Зі свого боку отець Василь подякував владиці за пастирський візит, пригадавши його попередні відвідини парафії під час пандемії. Він висловив вдячність за спільну молитву та духовне слово, побажавши, щоб Пресвята Богородиця покривала архиєрея своїм омофором.

Також отець Василь висловив вдячність українським воїнам, які захищають Батьківщину, щоб люди могли жити в мирі та спокої. Окремі слова подяки пролунали на адресу священнослужителів, які прибули на храмове свято, сестер-монахинь, церковного хору, пана Зіновія, а також усіх парафіян і гостей, які долучилися до підготовки свята та спільної молитви. На завершення він побажав усім Божого благословення та многоліття.

Після Літургії священнослужителі уділяли вірним мирування, а владика разом із духовенством звершив чин малого освячення води.

У часі літургії владиці співслужили: о. Василь Нагорняк, настоятель та синкел Синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Василь Ткачук, протопресвітер Ланчинський, о. Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанський, о.м. Богдан Іванюк, парох Делятина, диякон Максим Федюк, та численне духовенство.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Світлини: піддиякон Микола Брунь

Джерело