Майже 3100 гектарів унікальних лісів і боліт на Житомирщині — територія, за площею співмірна з половиною самого Житомира — досі не можуть отримати офіційний захист через непогодження з боку ДП “Ліси України”. У 2024 році експерти WWF-Україна дослідили ці території та підготували наукові обґрунтування для створення чотирьох нових заказників — “Лубенець-1”, “Лубенець-2”, “Очна” та “Ліси долини Жерева” в межах Білокоровицького та Лугинського надлісництв Філії “Столичний лісовий офіс” ДП “Ліси України”. 

Відтоді клопотання неодноразово доопрацьовували, а запропоновану площу зменшили, залишивши найцінніші ділянки. Попри це, підприємство відмовляє в погодженні. 

WWF-Україна закликає ДП “Ліси України” змінити позицію та погодити створення цих чотирьох заказників, адже важливо врахувати роль цих територій у збереженні рідкісних видів і підтриманні водного режиму. 

Природний буфер Полісся: що ми ризикуємо втратити 

Запропоновані до заповідання ділянки мають виняткову екологічну цінність: вони об’єднують старовікові ліси, болота та вологі луки, які підтримують водний режим і можуть зменшувати вразливість ландшафтів до посух та пожеж. Науковці WWF-Україна виділяють чотири ключові масиви, які потребують захисту: 

“Лубенець-1” та “Лубенець-2” в Озерянському лісництві поєднують лісові болота й вологі заболочені луки. Тут зростають шолудивник королівський, занесений до Червоної книги України, та осока багнова — вид, який перебуває під регіональною охороною на Житомирщині. 

“Очна” в Озерянському та Білокоровицькому лісництвах охоплює сфагнове болото із сосновим лісом, оточене різноманітними лісовими ділянками, зокрема стиглими дубовими, чорновільховими та березовими насадженнями. На раніше осушеній території боброві поселення сприяють утриманню води в меліоративних каналах. Серед виявлених тут червонокнижних рослин — росичка середня, шейхцерія болотна та зозульки бузинові. 

“Ліси долини Жерева” в Лугинському лісництві — добре збережений масив переважно листяних лісів у міжріччі Жерева та Гнилуші. Тут розташоване велике обводнене відкрите болото. Боброве поселення на меліоративному каналі допомагає утримувати воду. На території трапляються червонокнижні коручка чемерникоподібна, шпажник черепитчастий і пухирник малий. 

Всі проєктовані заказники також мають багатий тваринний світ. Дослідження WWF-Україна виявили токовища тетеруків, гніздові ділянки сорокопуда сірого, журавля сірого. Густі березові молодняки є літньою стацією лося, а на болотах та заболочених ділянках лісу відмічені сліди перебування рідкісного зайця білого. 

Що перешкоджає створенню заказників 

Перші клопотання про створення заказників подали у грудні 2024 року. Після отриманих відмов WWF-Україна протягом 2025 року неодноразово доопрацьовував матеріали, зокрема зменшив запропоновану до заповідання площу. Останню відмову підприємство надало у січні 2026 року.  

У своїх відповідях ДП «Ліси України» головною причиною у погодженні заповідних об’єктів зазначає, що на їхній території заплановані лісогосподарські заходи, у тому числі рубки головного користування. З інших аргументів зазначається великий відсоток вже наявних заповідних територій у надлісництві, запланований видобуток торфу на частині ділянок, важливість заготівлі лісу для економіки регіону тощо.  Відсутність погодження з боку землекористувача залишається перешкодою для подальшої розробки проєктів створення заказників та ставить під загрозу збереження цінних екосистем Полісся і рідкісних видів. 

Частка природно-заповідного фонду становить менше 5% території Житомирської області, а лісогосподарське навантаження на ліси є одним з найбільших в Україні, Фактично кожне п’яте дерево заготовлено на Житомирщині. 

Основна частина проєктованих заказників  — це заболочені та радіаційно забруднені ділянки, надання яким заповідного статусу мінімально впливатиме на економіку і виконуватиме екосистемні функції, зокрема, і накопичення та утримання вологи. Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2026 р. № 579 “Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення” забороняється змінювати цільове призначення земель, на яких наявні торфовища, вкритих лісовою рослинністю з метою видобутку корисних копалин.  

Також відповідно до Стратегії збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року передбачено збільшення частки природно-заповідного фонду до 15% території України. 

WWF-Україна закликає ДП “Ліси України” погодити створення заказників “Лубенець-1”, “Лубенець-2”, “Очна” та “Ліси долини Жерева”. Рішення щодо цих територій має враховувати їхню підтверджену природоохоронну цінність та роль у підтриманні водного режиму. Створення заказників дозволить визначити режим охорони й обмежити діяльність, яка може зашкодити болотам, лісовим екосистемам та оселищам рідкісних видів. 

Збереження цих природних комплексів — спільне завдання природоохоронців і лісокористувачів. WWF-Україна готовий разом із представниками підприємства та науковцями опрацювати конкретні невирішені зауваження щодо режимів охорони. Очікуємо від ДП рішення, яке дозволить просунути створення заказників і забезпечити належний захист цих територій. 

Джерело: WWF

ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНКУРС

Онлайн виставка

Джерело