9 листопада у Центрі Шептицького Українського католицького університету відкрили виставку «Музей Острозької Біблії: доторкнись до історії поколінь». Вона присвячена історії створення Острозької Біблії, постаті князя Василя-Костянтина Острозького, розвитку українського книгодрукування та значенню Святого Письма в житті Церкви й суспільства. Відкриття виставки стало також нагодою поговорити про біблійні переклади, історичну спадщину та те, як Боже Слово промовляє до людини сьогодні.

Експозицію представили з нагоди трьох ювілейних дат: 450-річчя Острозької академії, 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького та 445-річчя виходу Острозької Біблії. Це мандрівний виставковий проєкт, який вже експонувався у Верховній Раді України, Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві та в багатьох інших містах.

Книга, що поєднала різні традиції

Острозька Біблія, видана 1581 року, стала першим повним друкованим виданням Святого Письма церковнослов’янською мовою. Її поява була результатом масштабної праці, що об’єднала знавців різних мов і традицій.

На цьому наголосив о. д-р Юрій Щурко, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, який модерував розмову під час відкриття.
«Острозька Біблія для нас – це не просто пам’ятка. Це перше повне видання Святого Письма церковнослов’янською мовою. Це величезна праця, за якою стоїть не одна особа, а цілий гурток учених, що склався в Острозі. І ця книга, по великому рахунку, є зустріччю різних традицій – грецької, слов’янської, латинської, або, можемо сказати, християнського Сходу і Заходу. Для свого часу це був вражаючий науковий проєкт», – зазначив о. Юрій Щурко.

До розмови долучилися о. д-р Рафаїл Турконяк, перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою, Дмитро Цолін, професор кафедри біблійних наук УКУ, та Дмитро Шевчук, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія».

Праця над перекладом Святого Письма

Однією з головних тем обговорення стали біблійні переклади: як змінювалася мова Святого Письма, які труднощі виникають під час перекладу давніх текстів і як зберегти їхній зміст, водночас зробивши зрозумілими для сучасного читача.

О. Рафаїл Турконяк розповів про власну працю над перекладом Острозької Біблії. До цього дослідження його свого часу спонукав патріарх Йосиф Сліпий. Працюючи над текстом, перекладач зіставляв церковнослов’янське видання з давніми грецькими джерелами, досліджував текстологічні особливості та намагався якомога точніше передати зміст першоджерел українською мовою.

Говорячи про переклад, о. Рафаїл звернув увагу на важливість різних підходів до роботи зі Святим Письмом. Дослівний переклад допомагає глибше досліджувати текст, тоді як мовні рішення, орієнтовані на сучасного читача, полегшують його сприйняття. За переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою священник у 2007 році отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Про те, для чого потрібні сучасні переклади Біблії, говорив і Дмитро Цолін. Він наголосив, що важливо не лише передати зміст давнього тексту, а й подбати про те, щоб людина могла його зрозуміти та почути особисте звернення Божого Слова.
«Слово Боже має звучати зрозуміло. Має звучати так, щоб люди могли його сприйняти. Слово має торкатися людей», – підкреслив дослідник.

Острозька Біблія як жива спадщина

Про те, що значення Острозької Біблії не обмежується її історичною цінністю, говорив Дмитро Шевчук. Він звернув увагу на те, що ця книга залишається частиною сучасного життя Острозької академії.

«Для нас Острозька Біблія – це справді не просто пам’ятка історична чи якась реліквія, це живе Слово», – зазначив він.
Зокрема, під час інавгурації навчального року студенти академії отримують Біблію та складають на ній обіцянку спудеїв. Так давня книга стає частиною досвіду нових поколінь.

Дмитро Шевчук також наголосив на значенні Острозького культурно-освітнього осередку, у якому в XVI столітті взаємодіяли різні культурні та релігійні традиції. Сьогодні ця спадщина нагадує про глибоке історичне коріння української культури, що особливо важливо в умовах війни.

Що можна побачити на виставці

Виставка представляє історію Острозької Біблії та ширший контекст української книжкової культури. Серед експонатів – факсимільні копії давніх книжкових видань, українські рукописні церковні книги, сучасні видання й переклади Святого Письма, зокрема переклади о. Рафаїла Турконяка.

Окрему увагу привертає реконструкція друкарського верстата XVI століття. Відвідувачі можуть не лише дізнатися про тогочасний процес книгодрукування, а й самостійно зробити відбиток сторінки з молитвою «Отче наш».
Екскурсію експозицією під час відкриття провів Богдан Новак, науковий співробітник Музею історії Острозької академії. Програма також передбачала перегляд фільму «Скарб князя Острозького» та музичний виступ октету «Теофорос».
Виставку «Музей Острозької Біблії: доторкнись до історії поколінь» можна оглянути в холі Центру Шептицького УКУ до 13 листопада.

Юлія Козіброда для РІСУ
Фото: УКУ

Джерело