Підтримка родин, особистий супровід молоді та відкритість до всього канадського суспільства — пріоритети, які окреслив новий архиєпископ і митрополит Вінніпезький Михайло Квятковський в інтерв’ю журналістці OSV News Джині Крістіан. Архиєрей наголосив, що УГКЦ покликана ділитися своєю духовною спадщиною з усіма, а близькість між поколіннями, любов і пошана до літніх людей є особливими дарами, які вона може принести суспільству.

Фото: Северин Швед

В інтерв’ю, опублікованому 13 листопада , через кілька днів після інтронізації, митрополит розповів про життя українських громад Канади, допомогу постраждалим від війни та виклики, які стоять перед Церквою.

Допомагати новоприбулим і підтримувати Україну

За його словами, українська громада країни сформувалася внаслідок щонайменше шести хвиль імміграції — від кінця ХІХ століття до вимушеного переселення через російську війну проти України. Кожна з них приносила свої виклики й відкривала нові можливості для церковного життя.

«Під час мого служіння єпископом Нью-Вестмінстерським я бачив, як багато наших парафій розвивалися завдяки людям, які приїжджали з України й долучалися до життя Церкви», — зазначив владика.

Водночас значна частина уваги та зусиль УГКЦ у Канаді сьогодні спрямована на Україну. Парафії збирають речі й гуманітарну допомогу, організовують її доставлення, співпрацюють із державними установами та українськими громадськими організаціями.

«Незалежно від того, чи ви народилися в Україні, чи маєте там родичів, ваше серце, звісно, болить, коли щодня надходять повідомлення про звірства, бомбардування, вбивства. Хочеться зробити все можливе, щоб допомогти», — пояснив митрополит.

Він зауважив, що порівняно з періодом одразу після початку повномасштабного вторгнення 2022 року кількість новоприбулих суттєво зменшилася. Частина людей виїхала з Канади, оскільки життя в новій країні виявилося для них надто незвичним і складним. Проте Церква й надалі поєднує підтримку переселенців та розвиток парафій із допомогою Україні.

Кожна родина має відчувати своє місце в Церкві

Окрему увагу архиєрей приділив душпастирству родин. Він нагадав, що за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ в різних країнах розвиваються ініціативи, присвячені сім’ї. Нинішній наголос на покликаннях до священничого служіння та богопосвяченого життя не означає завершення цієї праці.

«Це не так, що ми присвятили цьому рік, а тепер переходимо до чогось іншого. Ця праця й надалі зростатиме й розширюватиметься», — наголосив митрополит Михайло.

За його словами, українські родини в Канаді особливо потребують уваги, адже часто переживають не лише труднощі адаптації, а й вимушене розділення. В одних випадках чоловіки повернулися в Україну, в інших — залишилися там від початку, щоб захищати Батьківщину. Деякі сім’ї втратили чоловіків і батьків на війні й тепер мусять шукати шлях уперед у нових обставинах.

Метою церковного служіння, підкреслив владика, є підтримка християнської родини, яка живе католицькими цінностями. Він наголосив, що це досяжне завдання, над яким потрібно працювати разом із сім’ями.

«Ми хочемо, щоб родини завжди почувалися бажаними у своїй парафії. Окрім різних парафіяльних організацій, до яких можуть належати члени сім’ї, ми хочемо, щоб родина як ціле знала: для неї є місце в Церкві, яка має багато чого їй запропонувати й прагне співпрацювати з родинами задля їхнього добра та добра суспільства», — зазначив архиєрей.

Особистим прикладом уваги до родини став жест Блаженнішого Святослава, який під час інтронізації вшанував матір нового митрополита. Владика Михайло назвав цей момент дуже зворушливим і висловив вдячність Главі УГКЦ.

Молодь потребує особистого спілкування

Говорячи про молодіжне душпастирство, митрополит відзначив працю Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, яку очолює владика Браян Байда. Водночас він наголосив, що служіння молоді потребує особистої присутності, часу та готовності слухати.

«Значною мірою йдеться про те, щоб виходити назустріч молоді й проводити з нею час, а не просто казати: „Ви — частина великої програми“. Ні, нам потрібен справжній час для особистого спілкування з молоддю», — підкреслив він.

Архиєрей також переказав заклик Блаженнішого Святослава: «Ви маєте виходити назустріч молоді, бо якщо цього не робитимете ви, повірте, до неї звертатимуться інші люди, інші речі, штучний інтелект. І якщо молоді люди не знатимуть, що ви ними цікавитеся, вони скажуть: „Якщо я вам не цікавий, то мушу йти до людей і рухів, яким я цікавий“».

За словами митрополита, така втрата контакту була б втратою для Церкви. Тому молоді люди, особливо підлітки, мають чітко відчувати, що в церковній спільноті є місце для них. Окремим викликом він назвав надмірне перебування перед екранами: за оцінками, які навів архиєрей, у Канаді молодь витрачає на особисте користування пристроями понад сім годин щодня.

Українське коріння і відкритість до всіх

Роздумуючи про євангелізацію, владика наголосив на необхідності відчиняти двері Церкви, знайомити людей із її життям, робити доступнішими віру, традицію, євангельське послання та церковне вчення.

«Іноді люди чують „Українська Католицька Церква“ й одразу думають, що це лише для українців. Але хіба Римо-Католицька Церква — лише для римлян? Ні. Вона має коріння в Римі, але відкрита для всіх. Так само й ми. Наша традиція віри має тисячолітню історію й походить з України, але сьогодні ми маємо своє місце у світі й маємо свій голос», — пояснив митрополит.

Він пригадав випадок, коли після Літургії, відкритої для всіх охочих, один із присутніх подякував за красу богослужіння, проте сказав, що не зрозумів жодного слова. Це здивувало владику, адже вся відправа була англійською. На його думку, незвичність обряду настільки захопила чоловіка, що той припустив, ніби все відбувається українською. Цей досвід, за словами архиєрея, показує, наскільки важливо допомагати людям краще пізнавати церковну традицію.

Родинна близькість і пошана до старших — дари для суспільства

Особливим внеском УГКЦ у канадське суспільство митрополит назвав міцні родинні зв’язки. Він зауважив, що українські сім’ї зберігають близькість між дідусями й бабусями, онуками та іншими родичами, а часом навіть далеких родичів називають просто братами й сестрами.

«Думаю, це одна з тих речей, які ми можемо принести канадському суспільству, — ця родинна близькість», — зазначив владика.

Поруч із цим він поставив любов і пошану до літніх людей. Архиєрей висловив глибоке занепокоєння популяризацією канадської програми MAID, яка передбачає евтаназію та асистоване самогубство, і тим, що дедалі більше людей приймають такий підхід.

«Серед багатьох явищ, які постають у західному суспільстві, думаю, Українська Греко-Католицька Церква може бути світлом», — підсумував митрополит Михайло Квятковський.

Читайте також:
«Бог вказав на Вас. Він довірив Вам бути ангелом нашої митрополії в Канаді», — Глава УГКЦ до митрополита Михайла Квятковського у Вінніпезі

Нагадаємо, 8 листопада 2026 року в катедральному соборі Святих Володимира й Ольги у Вінніпезі відбулася інтронізація владики Михайла Квятковського як четвертого архиєпископа і митрополита Вінніпезького. Богослужіння очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. У ньому взяли участь апостольський нунцій у Канаді архиєпископ Іван Юркович, митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк та понад тисяча присутніх. До призначення на Вінніпезьку митрополичу катедру владика Михайло, уродженець канадської провінції Манітоба, служив єпископом Нью-Вестмінстерським.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело