​​107 років тому цього дня Іван Франко назавжди попрощався зі Львовом, щоб перейти у світ без болю, несправедливості та горя. Вірю, що зараз він є у чоті нашого небесного війська, яке підсилює українське військо земне.

А найкраща пам‘ять про людину такого гарту – жива пам‘ять. Знайдіть час, щоб відвідати Дім Франка або будь-який інший музей, присвячений письменнику. Підіть на виставу за мотивами його творів. Перечитайте по-новому, більш усвідомлено, його книги. Повість «Захар Беркут» – мій фаворит. Поїдьте у місця, які Франко описує, відчуйте їх. Нам пощастило стояти на плечах велетів українського духу. Маємо самі живитися і передавати цей скарб дітям. Щоб вони були кращими за нас.

Максим Козицький – голова Львівської ОДА (ОВА)