38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ

38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ
38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ

38 років зі страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Катастрофи, яку відчув увесь світ.

Сьогодні разом із Президентом України, Першою Леді та командою у місті Славутич – місті атомних енергетиків. Памʼятаємо героїзм людей, українців, які ціною власного здоровʼя і життя, ліквідовували радіаційну аварію. Які врятували мільйони інших життів. Вдячні тим, хто зберіг сміливість і відданість 38 років тому і тим, хто протистояв ворогу навесні 22-го. Ми велика країна, поки маємо таких людей, які зберегли сміливість та відданість тоді і зараз.

У Славутичі поспілкувалися з жителями міста, з рідними полонених нацгвардійців. Президент наголосив, що ми обов’язково повернемо все – не тільки нашу територію, а передусім наших людей, усіх наших полонених: і військових, і цивільних.

Окрема увага безпековій ситуації в зоні відчуження та Славутичі – охорона державного кордону та ЧАЕС, будівництво фортифікацій.
Окрім того, глава держави дав чіткі доручення – опрацювати питання прямого залізничного сполучення між Славутичем і Києвом, облаштувати шкільні укриття у закладах освіти, забезпечити якісні медичні послуги та умови для людей, зокрема в місцевій лікарні. Обговорили також розвиток і підтримку бізнесу.

Вдячні людям, які віддані своїй справі, своїй країні, своїй громаді. Таким як директорка місцевої гімназії Алла Володимирівна. Її батьки – ліквідатори. Коли сталася катастрофа на ЧАЕС – пані Алла була у восьмому класі. Евакуювалися разом з родиною у Славутич, де і проживали усе життя. Під час окупації жінка залишилась в місті, адже в її навчальному закладі найбільше укриття у громаді, в ньому постійно перебували люди, потрібна була допомога. Зараз в гімназії навчається майже 200 дітей. Її чоловік – військовий.

Україна – країна сміливих людей.

Джерело