Понад три з половиною тисячі акаунтів YouTube, зареєстрованих 24-25 лютого, майже тисяча суперпродуктивних користувачів: про це йдеться у звіті IT-компанії Trementum, яка вивчала російську пропаганду в коментарях під англомовними відео на YouTube. Фахівці проаналізували поведінку тисяч користувачів у перші кілька тижнів повномасштабної війни і виявили, що активність там була скоординованою – зазвичай такі дії називають атакою ботів, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалии.

В інтерв’ю Радіо Донбасс.Реалии аналітики Trementum Катерина Кононова (ScD, R&D Director at Trementum Analytics) і Тетяна Гайдучик (Data Scientist at Trementum Analytics) розповіли про те, як змінилися «цифрові» плани російської пропаганди, чому масовані коментарі можуть працювати проти України і чому YouTube не поспішає блокувати ймовірно фейкові акаунти.

– Росія планувала бліцкриг на полі бою в Україні й, виходячи з вашої аналітики, так само хотіли зробити і на YouTube. У звіті Trementum сказано: «24-25 лютого 2022 року, в перші два дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, було зареєстровано 3590 нових акаунтів, що у 6,9 разу перевищує середній показник реєстрації. 930 користувачів коментували зі швидкістю понад п’ять коментарів за хвилину; 5 найшвидших досягли рекорду – понад 55 коментарів за 60 секунд». Чи вдався їм цей цифровий бліцкриг?

Катерина Кононова: Так, здається, що такий план був, причому не лише у ютубі. Ми також аналізували прокремлівську пропаганду в інших соціальних мережах і бачили певний сплеск на початку війни, він тривав близько двох-трьох тижнів. Однак згодом це масоване вкидання зійшло майже нанівець – уже наприкінці квітня ми натрапляли на коментарі від українців, які зауважували, що більше нема з ким сперечатися.

Що до коментарів, то вони були не надто складні. Взагалі, коли ми робили аналітику Z-пропаганди у фейсбуці, ютубі та інстаграмі, у мене склалося враження, що вона була орієнтована на офлайн. В Україні ми живемо у ХХІ столітті, вважаємо, що ідеї можна ефективно просувати через соціальні мережі. Але, здається, для них головний інструмент – це телебачення, яке потребує інших інструментів, іншого досвіду.

ВОНИ НЕ ДУЖЕ МОТИВОВАНІ, НА ВІДМІНУ ВІД ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ МОБІЛІЗУВАЛИСЯ В ПЕРШІ ДНІ ВІЙНИ

Тетяна Гайдучик

Тетяна Гайдучик: Наприклад, ми дослідили діяльність телеграм-каналу «Кібер фронт Z», де розміщують вказівки для російських волонтерів або, можливо, найманих працівників. Наприклад, пишуть: «Ось твіттер президента України, він там написав ось це. Атакуємо, пишемо ось такий меседж». Нам було цікаво, як це впливає, і ми дивилися, скільки людей від них приходило в коментарі, що вони писали. Хоча цей канал має понад сто тисяч підписників, єдиною мережею, де ми побачили хоч якийсь сплеск, був ютуб, у фейсбуці та твіттері це взагалі не мало жодного ефекту. Напевно, вони не дуже мотивовані, на відміну від тисяч українців, які мобілізувалися в перші дні війни.

Катерина Кононова: Але однаково певний вплив ця пропаганда мала. Ми говоримо, насамперед, про англомовну аудиторію, про людей, які далекі від політики та розуміння ситуації в Україні. Тут спрацьовує відоме правило: якщо не маєш власної думки, то правдою буде те, що почуєш від трьох людей.

– Чи був ютуб готовий до такого напливу ботів? Не можна ж таку кількість облікових записів зареєструвати вручну. Це мають бути якісь макроси чи спеціальні програми для масових реєстрацій і коментування. Чи все це робиться вручну?

Катерина Кононова: Є кілька стратегій створення ботів. Іноді на це витрачають багато часу та грошей, і тоді фейкові акаунти важко відрізнити від реальних людей. Але в інших випадках ботів створюють пачками, автоматично. Про це свідчить, наприклад, аналіз імен користувачів, зроблений у цьому звіті та інших наших дослідженнях.

Тетяна Гайдучик: Коли потрібно швидко когось назвати, ви вводите якесь ім’я, щоб не заморочуватися: Іван Іванов, Джон Сміт.

Використання імен «користувачів»

– Тобто 200-300 людей сидять і вводять у ютуб якісь імена для реєстрації ботів? Це не робиться з використанням спеціальних програм чи нейромереж?

Катерина Кононова: Неймережа – це дуже складна технологія як для такого завдання.

Тетяна Гайдучик: Купити 100 сім-карток набагато дешевше, ніж найняти людину, яка б писала складний алгоритм, здатний протистояти блокуванню з боку соціальних мереж.

Катерина Кононова: Ми аналізуємо тисячі користувачів, розглядаємо їх у певних сукупностях. Наприклад, тих, які залишають коментарі швидше, ніж п’ять за хвилину. Або сукупність користувачів, які мають однакове ім’я, і ​​дивимося, що вони постують. Або сукупність тих, хто дублює контент, залишає однакові коментарі під десятками різних відео. Щодо таких користувачів ми говоримо про ознаки скоординованої активності.

– Ознаки, про які ви розповідаєте, мабуть, повинні говорити YouTube, що ці користувачі – боти. І нібито сервіс має їх блокувати без експертної аналітики чи матеріалів у ЗМІ.

Катерина КононоваВІЙНА БОТІВ – ЦЕ ЛИШЕ ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

Катерина Кононова

Катерина Кононова: Ми у своєму звіті, власне, і пишемо, що багато ознак не потребують ніякої аналітики. Досить простих алгоритмів, щоб цих користувачів принаймні маркувати як підозрілих. Але ютуб цього не робить.

Війна ботів – це лише частина загального розвитку соціальних мереж. В інших наших дослідженнях ми, наприклад, бачимо безліч спамерів. Вони пишуть про що завгодно, часто це дуже довгі коментарі – 200-300 слів, що дублюються багато разів і активно поширюються. Для користувачів спам – це неприємно, але для соціальної мережі це –  капітал. Чим більший контент, тим краще для мережі, тому побудовано багато оцінок їхньої ефективності, так вони заробляють. Тому зараз існує певний тиск із метою запровадження регулювання соціальних мереж.

Найчастіше дубльовані коментарі

Тетяна Гайдучик: Ми, маючи лише відкриті дані, змогли ідентифікувати тих, хто може бути залучений до координованої активності. Ми не маємо, наприклад, даних про IP-адреси користувачів, а ютуб їх має і взагалі має величезну кількість інформації. Але навіщо їм втрачати ресурс та аудиторію?

– Чи є регіональна спрямованість у пропагандистських коментарях?

Тетяна Гайдучик: Мета прокремлівської пропаганди – не лише змінити думку людей чи переконати їх у власній правоті, а й змістити фокус уваги. Для кожного сегменту ютубу, для кожної країни вони мали певні стратегії. Нещодавно ми проводили схожі дослідження у твіттері й побачили, що для італійської та французької аудиторії відсоток проросійських коментарів вищий, ніж для інших країн Європи.

Катерина Кононова: Звісно, ​​коментарі бачать усі незалежно від регіону. Але, наприклад, певна кількість коментаторів критикує політику Байдена – це наративи для американців. Були наративи про американців, але для європейців – наприклад, що США завжди бомбардували Ірак і Афганістан, що НАТО завжди всіх бомбардує, і навіщо Європі допомагати американцям досягати власних цілей. Є окремі наративи у регіональному розрізі всередині Європи.

– У своєму звіті ви аналізуєте поведінку ботів у лютому-квітні 2022 року. Чи продовжуєте ви відстежувати цю проблематику? З огляду на невдачі на фронті, російський уряд міг відповідно змінити не лише тактику дій своєї армії, а й ботів у соціальних мережах. Ці кібератаки є частиною воєнної доктрини РФ, і вони могли підлаштувати стратегію під нові обставини.

ХОЧА УКРАЇНА ДОСИТЬ УСПІШНО БОРЕТЬСЯ ІЗ ПРОКРЕМЛІВСЬКИМИ ПРОПАГАНДИСТАМИ, ВОНИ ПАРАЛЕЛЬНО РОЗГОРТАЮТЬ МЕРЕЖУ АГЕНТІВ

Катерина Кононова

Катерина Кононова: Ми стежимо за цим, і стратегія справді змінюється. На початку війни ми провели дослідження «Z-пропаганди» у соціальних мережах, яке продовжилося згодом. Перших два тижні вторгнення ми бачили масовані вкидання майже однакових коментарів – у фейсбуці, в ютубі, в інстаграмі. Смішно було спостерігати, до речі, як кількість коментарів значно зменшилася 8 березня – офіційний вихідний, мабуть, усі пішли купувати квіти (сміється). З кількох причин це не мало розвитку – і соціальні мережі частково заблоковані у Росії, й організація була не надто ефективною.

Однак зараз, хоча Україна досить успішно бореться з прокремлівськими пропагандистами, блокує їх контент та акаунти, вони паралельно розгортають мережу агентів, які не мають медійних імен, але дублюють наративи ключових пропагандистів. Охоплюючи велику аудиторію, яка, до того ж, швидко зростає, вони досить ефективно їх просувають. Така мережа видається реальною загрозою. Тобто ми бачимо, що вони адаптують свої стратегії під нові умови.

Зараз ми концентруємося на локальних напрямках – чеський, словацький, болгарський та угорський сегменти. Контенту менше, але є що вивчати – майже у кожній країні є журналісти, які зсередини просувають прокремлівські наративи.

Повний звіт компанії можна прочитати на її сайті.

Джерело: Михайло Штекель, для Донбасс.Реалии

Джерело