З того часу Вероніка із сім’єю зупинилася на Львівщині, де почала влаштовувати нове життя на новому місці. Там вона розпочала робити сувенірні поштові листівки із символікою рідного міста. За кількістю запитів від земляків вона зрозуміла, що варто працювати над відновленням виробництва футболок. Це допомогло їй боротися з розгубленістю перших місяців після початку широкомасштабного вторгнення.

Три дні тому вона побачила у соцмережах реклами футболок з її малюнками, які завбачливі ділки стали використовувати задля власного збагачення. Тоді ж вона написала пост у Facebook про те, що це її власні концепти. Боротьба за авторське право привернула увагу широкої аудиторії жителів Луганщини, які забажали у власний гардероб річ, яка б нагадувала їй про дім.

У той же час з Веронікою зв’язалися такі ж підприємці-переселенці та запропонували власне обладнання для друку на текстилі.

За її словами, вона розуміє, що великих грошей вона не заробить, проте це та робота, що буде завжди стимулювати не опускати руки і продовжувати…

Джерело