Фейк: В Одесі ніколи не жили українці
Наприкінці XIX століття в Одесі українська мова була третьою за використанням — після російської та ідишу. Згідно з загальним переписом населення в Російській імперії за 1897 рік, 37 925 жителів Одеси назвали своєю рідною мовою українську.
У мережі активно поширюється зображення з даними щодо національного складу Одеси на 1894 рік. Серед національностей, які жили в Одесі на той час, вказані росіяни, євреї, поляки, німці, греки та французи. «А де ж українці? А їх іще не придумали!» – пишуть користувачі мережі. Також у мережі можна зустріти іще один варіант цього зображення, на якому є напис «До Жовтневої революції 1917 року в Одесі не було нації «українець».
Дані, вказані на малюнку, більш-менш порівнянні з даними перепису населення Одеси 1892 року. Його результати було опубліковано через два роки, 1894 року. В Одесі на той час жило 336 тисяч людей.
Розподіл населення відбувався за безліччю параметрів, таких як рідна мова, віросповідання, ким був житель: російським підданим чи іноземцем. У «Результатах перепису м. Одеси 1 грудня 1892 року» (том 1, «Населення») також було опубліковано опитувальник, і в ньому немає питання про національність. Адже в ХІХ столітті ідентичність більшою мірою визначалася через мову спілкування та віросповідання. За даними перепису, носіями «російської мови» були 196 443 одеситів, «єврейської мови» – 106 030, польської – 13 911.
У підсумковій статистиці українська і білоруська мови не відокремлювалися від російської. Це й не дивно, адже у ХІХ столітті українців («малоросів» – офіційна назва українців у Російській імперії) вважали однією з гілок «російського» народу, до якого також зараховували «великоросів» і «білорусів». Про те, як у Російській імперії формувалася національна політика, і як російський агітпроп вибудовує наратив про «російську єдність», можна прочитати в книзі гарвардського історика Сергія Плохія «Втрачене царство. Історія «русского мира» з 1470 року й донині».
Немає сумніву в тому, що у ХІХ столітті українці були жителями Одеси і населяли так звану «Новоросію» (відвойоване у турків і татар Чорноморське узбережжя). Про це свідчить безліч фактів.
Одеський історик Олег Гава пише, що за результатами першої ревізії 1718 року (перепису населення) в Російській імперії 85% жителів «Новоросії» були українцями. І хоча частка українців на півдні України постійно зменшувалась, до самого кінця існування імперії українці становили понад 70% населення всього краю.
За даними військового статистика, полковника Генштабу Російської імперії А.Шмідта, у 1851 році в Херсонській губернії, включаючи Одеське градоначальство, налічувалося понад 703 тисячі «малоросіян» (близько 70%), тобто українців, і 30 тисяч «великоросіян» – близько 3%.
Одеський історик Олег Гава пише, що в Херсонській губернії, до якої входила Одеса, від часу її створення (1802 рік) до кінця «царських часів» (1917), переважну більшість – до 3/4 загальної чисельності населення – становили українці. Це відображається як у даних полковника Російської імперії А.Шмідта, так і в подальших губернських звітах, зокрема, за 1868 рік.
Загальний перепис населення Російської імперії було проведено 1897 року. Згідно з отриманими даними, у Херсонській губернії проживало 1 462 039 українців, що становило 53,5% від населення краю. В Одесі на той час жили 403 815 осіб. Крім цього, на час перепису більше ніж половину населення Одеси становили люди, які не народилися у місті. Вони приїжджали до Одеси з інших українських губерній.
За даними Загального перепису, 237 425 жителів Одеси назвали рідною мовою російську. У документах перепису також зазначено, що з цих 237 425 безпосередньо російською мовою говорили 198 233 особи, українською – 37 925 і білоруською – 1 267. Історик Патрісія Херліх у своїй книзі Odessa Recollected підрахувала, що українською мовою в Одесі розмовляло 5,66% населення, російською – 50,78% та 32,50% – на ідиш.
Як ми вже зазначали, народність у статистиці визначалася на основі аналізу мови спілкування. Тим не менше, історик Іван Пантюхов у своїй роботі «Населення міста Одеси» (1885) підрахував, що до 1880 року третина всіх прізвищ людей, які жили в Одесі, були «малороськими», тобто українськими, – вони мали закінчення на -цький, -ський , -ич, -ів, -ин. Історик Патрісія Херліх вважає, що, ймовірно, представники інших етнічних груп називали рідною мовою російську, щоб цим віднести себе до політично домінуючої групи.
Наратив про те, що південний схід України, тобто так звана «Новоросія», є частиною «руського міра», використовується кремлівською пропагандою з метою легітимізації своєї загарбницької та імперської політики по відношенню до України. Раніше StopFake докладно аналізував схожі пропагандистські наративи у матеріалі «Сучасна кремлівська міфологія: як Росія використовує історію у пропаганді».