Ви є видимим знаком присутності Бога там, де сьогодні панує смерть, — Глава УГКЦ до капеланів

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні понеділок, 22 серпня 2022 року, і український народ уже 180-й день потерпає від повномасштабної російської агресії, війни проти нашої держави та нашого народу.

Упродовж останнього дня і цієї ночі знову наша земля здригалася від ударів російських ракет, бомб і артилерійських залпів. Знову було вбито і поранено багато людей. Ворог намагається інтенсивно атакувати наші війська майже на всій лінії фронту.

Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. І ми, як народ, щоразу більше усвідомлюємо, що, можливо, саме на нашу долю випала особлива місія – бути захисниками істинного миру, благовісниками справедливого співжиття між людьми, яке ми називаємо мирним співіснуванням націй і народів.

Тому запрошую вас продовжити подорож соціальним вченням Церкви щодо такого драматичного питання, як війна і мир. Сьогодні я б хотів зосередити вашу увагу на правилах і навіть на обов’язку легітимного захисту миру, а відтак самозахисту держав і народів та морального обов’язку захищати слабких і невинних, які не можуть самі себе захистити.

Церква навчає, що будь-яка агресивна війна за своєю природою є аморальною. Надто в сучасних обставинах, коли людство має високоточну зброю масового знищення, не може бути жодного морального виправдання, коли одна держава нападає на іншу. Водночас, коли вибухає нещастя війни, керівники держав, зокрема тих, які зазнали нападу, мають право і обов’язок захищати свою країну, застосовуючи навіть силу зброї.

Використання сили є законне, якщо відповідає певним умовам і критеріям. Воно допустиме, якщо шкода, якої завдає агресор, є тривалою, важкою і безперечною. Таку шкоду ми бачимо сьогодні в Україні. Усі інші засоби, які були чи можуть бути використані для того, щоб покласти край цьому злу, виявилися неможливими або безуспішними. Є обґрунтована можливість успіху, і використання зброї не спричинить лиха, безладдя і важчих наслідків, ніж лихо, яке слід усунути.

Отож ми бачимо, що право на захист кожного народу ґрунтується на природному праві кожної людини захищати власне життя та життя своїх рідних і близьких. Необхідність захисту виправдовує наявність у держав збройних сил, які повинні стояти на служінні миру. Той, хто в такому дусі обстоює безпеку і свободу держави, робить великий внесок у побудову миру. Усі, що служать у збройних силах, покликані на практиці захищати добро, істину та справедливість у світі. І багато людей віддали своє життя, обстоюючи ці цінності та захищаючи невинних. Тому такою великою всенародною повагою втішаються сьогодні Збройні сили України, які захищають наше право на життя, існування.

Кожен, хто служить у збройних силах, морально зобов’язаний не виконувати злочинних наказів, які порушують права народів і загальнолюдські принципи. На військових покладається цілковита відповідальність за їхні дії, які суперечать правам людини, народів чи нормам міжнародного гуманітарного права. Такі дії не можна виправдати необхідністю виконувати накази керівництва.

Особливе завдання збройних сил – захищати мирне населення, яке ніколи не є стороною конфліктів. Ми бачимо, що в Україні з десяти атак російської зброї лише один удар припадає на військові об’єкти, а всі інші мають на меті знищити, вбити мирне населення. Це тільки підкреслює аморальність російської агресії проти України. Спроби знищити цілі національні, релігійні чи мовні групи людей – це злочин проти Бога і всього людства. Винні в цьому повинні постати перед правосуддям.

Проте ми бачимо, що правда завжди перемагає. Сила добра і захисту миру завжди сильніша від сили зброї та диявольських планів несправедливого нападника.

Сьогодні бажаю особливо подякувати за геройське служіння нашим військовим капеланам, які в цих найважчих обставинах війни є поруч із нашими військовослужбовцями і чувають над їхніми душами. Бо ці всі моральні засади справедливого діла захисту миру, оборони рідного народу втілюються в життя за допомогою душпастирського служіння військових капеланів. Дорогі отці, брати, сестри – військові капелани, вам сьогодні від імені всієї нашої Церкви, українського народу і нашого війська хочу скласти слова визнання і подяки, тому що ви своїм життям і своєю геройською позицією є видимим знаком присутності невидимого Бога навіть там, де сьогодні панує, на жаль, смерть, де війна хоче вкрасти в людини право на життя.

Боже, благослови Україну! Боже, благослови українське військо! Боже, благослови всіх нас, щоб ми могли утверджувати право на життя кожної людини, право на існування України, нашого народу, нашої держави, щоб ми змогли захистити найслабших, яких сьогодні ворог прийшов вбивати, обкрадати, виганяти зі своїх домівок! Боже, благослови Україну миром!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Дякуємо🙏, що ви є! ▶ПІДПИШІТЬСЯ http://bit.ly/33c60vX та ВМИКАЙТЕ 🔔, СТАВТЕ 👍

▄▀ Підтримати ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ →http://zhyve.tv/donate/ ▄▀

#StandWithUkraine #Війна #УГКЦ

Джерело