День пам'яті захисників України започаткований, як данина українським воїнам, що поклали своє життя у Іловайську вісім років тому. Ще тоді українці облишили усі ілюзії щодо «жестів доброї волі», «зелених коридорів» та іншої цинічної брехні від росіяк.
Ми робили усе можливе, щоб скорботний список загиблих Героїв не поповнювався новими іменами, але ворог розпочав новий виток кривавої російсько-української війни. Він вже не прикривається овечими шкурами «еленерій» і «деенерій». Українське військо продовжує стояти на сторожі спокою цивільних, платячи за це власною кров’ю. Увесь світ розуміє, що росія відправляє на цю війну нікому не потрібних нікчем із сибірських глухоманей, а Україну боронять – найкращі представники нації. Тому втрата кожного нашого бійця викликає невимовний біль та тугу. Наших воїнів зустрічають на колінах у знак вдячності і поваги, а їхні одноразові солдати лежать у безіменних ямах. ⬇️
