Триває п’ята велика хвиля евакуації з зони бойових дій, яка є непростою у сучасних реаліях війни

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні субота, 3 вересня 2022 року, і в Україні вже 192-й день повномасштабної, великої війни, яку розпочала росія проти українського народу.

Знову впродовж минулого дня і цієї ночі Україна здригалася під російськими бомбами. Наші воїни ціною власного життя боронили мирні міста і села, захищали свій народ, який прагне жити в мирі. Відповідно до ранкових повідомлень, учора наш ворог завдав близько 6 ракетних і 20 авіаційних бомбових ударів по різних містах і селах України. Зокрема, фугасними бомбами росіяни бомбардували Миколаїв і Миколаївщину. Такого не було вже давно.

Обстрілюють прикордонні райони на півночі нашої Батьківщини, на Сумщині та Чернігівщині. Знову було обстріляно наш багатостраждальний Харків. Активні бойові дії ведуться на всій лінії фронту, найбільші – на Донеччині. Ворог намагається там прорвати оборону українських військ, невпинно наступаючи на міста Бахмут, Авдіївку та Слов’янськ. Але отримує гідну відсіч.

Продовжується евакуація людей із Донеччини, а також із зони бойових дій і зон підвищеного ризику. Це вже п’ята велика хвиля евакуації, яка є непростим завданням в сучасних воєнних реаліях.

Важкі бої йдуть на півдні України, зокрема на Херсонщині. Ворог постійно завдає ракетних ударів різного типу по Дніпропетровщині та Запорізькій області.

Але незважаючи на цю біду, біль і сльози, ми можемо сьогодні знову сказати, що Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться.

І знову цього ранку кажемо, що ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що ми живі, що можемо бачити світло денне, молитися до нашого Господа Бога та служити потребуючим, вразливим, тобто найбільш немічним, людям у нашому народі.

Ми продовжуємо мандрівку країною мудрості економіки і господарського життя в тих правилах, які нам розкриває соціальне вчення нашої Церкви. Слухаємо порад праведного митрополита Андрея Шептицького.

Сьогодні митрополит Андрей звертає нашу увагу на відповідальність за Боже сотворіння. Згодом матимемо окрему науку про екологію як частину християнської моралі. Проте, коли ми говоримо про економічне господарське життя людей, то не можемо забути про відповідальність у цій діяльності за наш спільний дім.

Каже Андрей Шептицький: «Не забувай, що первинне значення економіки – це турбота про спільний дім». Саме слово «економіка» походить від слова «οἰκονόμος», що означає турбота про те, що веде до добробуту. Твоя приватна власність – це не лише те, що ти придбав, а й світ навколо тебе, у якому ти живеш немовби в домі: планета, природа, ресурси, територія. Гірко бачити, коли хтось заради економічної вигоди започатковує такі види діяльності, котрі руйнівні вже у своєму зародку, нищать землю, на якій вони розміщені. Згадаймо хоча б хижацький спосіб видобутку бурштину на нашому Поліссі. Згадаймо вирубування лісів у Карпатах і те, що сталося внаслідок цього на Прикарпатті буквально кілька років тому.

Під час війни ми бачимо, як страждає довкілля на півдні нашої Батьківщини, де є унікальні заповідники і екологічна зона. Зокрема, на узбережжі Чорного моря до сьогодні палають реліктові ліси, загинуло багато видів тварин, яких вже не можна відтворити. Тому, плануючи своє господарювання, шукаючи ресурсів, із яких можна щось виробляти, – не руйнуй довкілля заради прибутку.

Нашим особливим болем є сьогодні Чорнобиль і все те, що пов’язане з Чорнобильською катастрофою. І ми знаємо, якою небезпекою для України і світу може стати сьогодні потурбований мирний атом на ЗАЕС, де сьогодні перебуває комісія від Міжнародної агенції атомної енергетики. Ми молимося за те, щоб принаймні присутність цієї комісії помогла запобігти новій атомній катастрофі на терені України.

Ми бачимо, як через хижацьке господарювання виснажуються землі України, і те, як окупанти, зокрема на Донбасі, затоплюють покинуті шахти, спричинюючи забруднення джерел питної води. Внаслідок цього частина України і росії матиме велику нестачу питної води.

Як важливо вміти мудро господарювати, щоб турбуватися про спільний дім, а не руйнувати його. Бо це один із видів любові до Батьківщини. Бути відповідальним у ставленні до довкілля означає теж бути патріотом.

Сьогодні хочу особливо звернутися до тих, хто працює у сфері захисту довкілля – до екологів, працівників різних заповідних зон. Наша Церква вам дякує за служіння. Ми прагнемо дбати про виховання екологічної свідомості в нашому народі. Виховання екологічної свідомості нашого господарського життя – це одна із суттєвих, невід’ємних частин нашої турботи про майбутнє Батьківщини.

Боже, благослови Україну! Боже, благослови її дітей! Боже, пошли Україні мир! Боже, порятуй наших братів і сестер на окупованих територіях та в зоні бойових дії! Боже, захисти українське військо! Боже, дай йому перемогу над несправедливим агресором і благослови багатостраждальну Україну, українську землю Твоїм справедливим миром!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Джерело