⚡️ Днями у місті Баррі на півдні Уельсу (Великобританія) відкрили меморіальну дошку журналісту Ґаретові Джонсу
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Меморіальну дошку виготовили в Канаді за кошти українців Канади та США. Встановили всередині церкви при найстарішому цвинтарі Баррі, де похований журналіст та інші представники його родини.
Ґарет Джонс був радником з міжнародних питань експрем’єр-міністра Великобританії Девіда Ллойд Джорджа. Писав статті для багатьох британських газет та іноземних видань. В лютому 1933 року став першим іноземним журналістом, якому вдалося взяти інтерв'ю в нового канцлера Німеччини Адольфа Гітлера. Під час подорожі до СРСР у березні 1933-го зумів відірватися від приставлених до нього енкаведистів і відвідати Донеччину – там до революційних подій у Російській імперії жила його мати, яка працювала вчителькою-гувернанткою онуків валлійського підприємця, засновника Донецька Джона Г’юза.
Джонс зміг на власні очі побачити змордовану голодом Україну і 29 березня, після примусової депортації, оприлюднив пресреліз з описом страждань українців, які голодували, а пізніше – кілька репортажів на цю тему в британських, американських і німецьких газетах.
Радянський Союз назвав статті Ґарета Джонса наклепом. За вказівкою Сталіна проти журналіста розгорнули кампанію з дискредитації, яку очолив пригрітий радянськими спецслужбами кореспондент газети New York Times Волтер Дюранті, детальніше про це у статті іншого дослідника Голодомору Джеймса Мейса «Повість про двох журналістів».
Влітку 1935 року Ґарета Джонса викрали і вбили під час його подорожі до китайської Внутрішньої Монголії за нез’ясованих обставин. Як потім з’ясувалося, супроводжував журналіста у цій поїздці агент Комінтерну, міжнародної організації комуністичних партій, яка керувалася з Кремля.
На довгий час ім’я Ґарета Джонса залишалося невідомим широкому загалу. Навіть у рідному місті. Про Ґарета Джонса та Голодомор тут дізналися переважно завдяки фільму польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди», який вийшов на екрани у 2019-му.
Більше в Баррі знали й шанували батьків журналіста. Батько Меджор Едгар Джонс протягом 35 років працював директором школи для хлопчиків у Баррі, активно підтримував Лігу Націй. Мати Енні Ґвен Джонс була відомою суфражисткою – представницею руху за надання жінкам виборчого права та однією з перших жінок у Великій Британії здобула вищу освіту. Перша зустріч учасників руху суфражисток у південному Уельсі відбулася саме в їхньому будинку.
На церемонії відкриття пам’ятної дошки був присутній троюрідний племінник Ґарета Джонса Філіп Коллі. Також на церемонії були очільниця міста Баррі Хелен Пейн, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північній Ірландії Вадим Пристайко, міністр соціальної справедливості Уельсу Джейн Хатт, депутат Національної асамблеї Уельсу українського походження Мік Антонів, родичі Ґарета Джонса, жителі Баррі, представники української діаспори з різних куточків Великобританії
Про подію розповіла журналістка з Києва Катерина Городнича, яка з сином Тимуром нині проживає в Уельсі. За її словами, через наплив українців, яких лише в цю країну з лютого 2022 року приїхало близько шести тисяч, зростає цікавість до нашої історії та культури. У кінці листопада в столиці Уельсу місті Кардіфф заплановані офіційні заходи в пам'ять про жертв Голодомору 1932–1933 років.
📸 Катерина Городнича