“Прощення у Старому Завіті” продовжуємо цикл програм з отцем Назарієм Зузаком
Простити не означає забути…
Бувають образи, які забути легко (варто тільки перестати з ними носитися), а бувають такі, які не забудеш, як ти ні намагайся. А тобі кажуть, що ти маєш їх забути, а раз не можеш, це твої проблеми. Бог, пояснюють тобі, прощає і забуває, і якщо ти когось хочеш простити, будь добрий, забудь свою образу.

А коли Бог каже, що не «згадає» наших гріхів, йдеться про те, що Він їх проти нас не згадає, не звинуватить нас у них. Бог хоче, щоб ми знали: Він не списує нас з рахунків і не вважає нікчемами за те, що ми в чомусь не виправдали Його довіри. Навпаки, дарувавши нам Своє прощення, Бог звільняє нас від сплати боргу, якого нам ні за що довіку не виплатити, і переконує в тому, що Він любить нас серйозно і надовго.