13 листопада владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав громаду храму св. Параскеви у с. Грушів на Дрогобиччині, яка святкує цьогоріч 120-у річницю освячення згаданої святині. З цієї нагоди єпископ очолив Божественну Літургію у співслужіння о.Володимира Горіна, декана Меденицького, о. Зеновія Майкута, пароха парафії, і о. Володимира Кобетяка, сотрудника парафії.

Під час проповіді владика Ярослав наголосив, що недільне читання притчі про багача і Лазаря представляє два протилежні способи життя, дві різні основи для надії на майбутнє (див. повний текст проповіді). “Багатий чоловік одягався так, як найбільші вельможі того часу, мав всього вдосталь та почувався самовистарчальним. Його матеріальні блага додавали йому впевненості у завтрашній день. А під воротами багача лежав нещасний бідний чоловік на ім’я Лазар, який був цілковитою протилежністю до цього вельможі. Люди уникали його і лише одинокі собаки жаліли його і лизали йому рани”, – зазначив єпископ.

Відтак проповідник окреслив декілька важливих тем, до роздумів над якими спонукає Притча про багача і лазаря. “По-перше, ті, хто уповають на Бога, покладають в основу свого життя Його Слово, дороговкази – Божі заповіді, а тому після смерті успадкують блаженне життя. По-друге, такі нерозкаяні грішники, як євангельський багач, наражаються на вічні кари. По-третє, через Авраама, Мойсея, пророків а сьогодні – єдину святу соборну і апостольську Церкву, Бог відкриває Себе та Свою волю, тому ті, хто це ігнорує, не може скаржитися на свою посмертну участь, бо таким чином противиться Богу”, – зауважив проповідник.

Крім того, владика Ярослав зауважив, що Притча про багача і Лазаря пригадує християнам про Христову заповідь любові, яка заохочує до чинення милостині. “Тому Церква, за словами Отців ІІ Ватиканського Собору, огортає любов’ю всіх терплячих через людську слабість, а навіть більше того, в убогих і терплячих бачить образ свого убогого і терплячого Спасителя, а тому старається їм допомогти в недолі і несучи послугу, через них намагається служити Христові”, – пояснив проповідник.

Наприкінці проповіді владика Ярослав зазначив, святкування 120-ї річниці місцевого храму пригадує важливість духовної святині, яка є місцем Божої присутність, домом молитви, школою духовності та української національної свідомості. “Немає більшої виховної сили, ніж сила Церкви в якій діє сила Божа. То вона, виховує народ та вщеплює у душу людини ті християнські чесноти, які зроблять з неї доброго і мудрого громадянина”, – наголосив проповідник.

Далі проповідник додав, що сьогодні Господь покладає на нас особливу місію бути голосом українського народу, який страждає, молитись і боротися згідно свого покликання. “Україна стоїть і перемагає Божою силою саме тому, що молиться наш народ і цілий світ, та уповає на Господню поміч. Бог дав право нашому народові на існування та життя, і цього права ніхто не може від нас забрати. Коли ракети і бомби московії падають на голови наших співвітчизників, вони щоразу ранять також і Бога”, – сказав єпископ.

Після завершення богослужіння владика Ярослав привітав вірних зі 120-річчям місцевого храму, а також подякував о. Зеновію і о. Володимиру за душпастирську працю на парафії.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело