За даними уряду, кількість українців, які шукають житло в Ірландії, перевищить 70 тисяч до кінця року, і ще 11 500 мають прибути сюди протягом наступних шести тижнів. В той же час, на сьогодні у Польщі проживає близько 3-3,5 млн українців. Місцеві ЗМІ розповіли з якими складнощами зіштовхнулися біженці за кордоном.

Кореспонденти Район.Закордон зібрали актульну інформацію про життя українців, які змушені шукати притулку через війну.

Ірландія «Irish Examiner»: «Українців до кінця року стане понад 70 тисяч»

За даними уряду, кількість українців, які шукають житло в Ірландії, перевищить 70 тисяч до кінця року, і ще 11 500 мають прибути сюди протягом наступних шести тижнів.

Держава вже витратила 617 мільйонів євро на надання житла та послуг як українським біженцям, так і тим, хто шукає міжнародний захист, свідчать нові дані. Ірландія також має намір витратити понад 1 млрд. євро на ліквідацію наслідків війни росії в Україні в 2023 році.

В даний час 58 511 українців шукають тут притулку, але в заяві для Irish Examiner Департамент інтеграції заявив, що очікує, що кількість українців, які прибувають до Ірландії, перевищить 70 000 до кінця року.

Розбивка по округах, надана департаментом, показує, що є низка округів, які могли б посилити свою підтримку у розміщенні біженців, стверджують ТД.

Розчарування щодо темпів розміщення біженців продовжується, і ТД стверджують, що поганий зв’язок між департаментом та місцевою владою уповільнює процес.

За даними Державної групи з тимчасового розміщення в кризових ситуаціях в Україні (UCTAT), станом на 11 листопада 2022 року на проживання та інші послуги було витрачено 337 мільйонів євро.

Представник департаменту сказав, що немає жодних очікувань, що кількість тих, хто прибуває, зменшиться з настанням зими, і «перспективи наявності відповідного житла надзвичайно складні».

Виступаючи у програмі RTÉ «Тиждень у політиці», Танаїст Лео Варадкар сказав, що держава не може «гарантувати всім житло чи житло високого рівня, але ми надамо людям притулок, і що б ми не робили, ми подбаємо про те, щоб це сталося» .

За оцінками, 34 000 українців проживають у місцях розміщення туристів, включаючи готелі та гостьові будинки.

Станом на 6 листопада в центрах розміщення IPAS було розміщено 7248 претендентів на міжнародний захист.

Корк, Клер, Донегол, Керрі, Дублін та Голуей – це округи, в яких проживає найбільша кількість українців, які прибули до Ірландії, від 3000 до 5000 осіб у кожному.

Округи Корк та Дублін також надають більшу частину житла неукраїнцям, які шукають міжнародного захисту.

У Лонгфорді всього проживають 215 українців і 69 прохачів притулку.

Кілдер також має низьку частку, де нині проживає лише 164 українці.

Округи Лаойс, Лонгфорд та Монаган живуть погано порівняно з більшістю округів, і в кожному з них мешкає менше 250 українців.

ТД по всій країні заявили, що їм відомо про приміщення, які місцева влада пропонує департаменту, але вони ще не бачили жодних рухів.

Джеймс Лоулесс сказав, що йому відомо про сім об’єктів, запропонованих Радою графства Кілдер, і закликав міністра інтеграції Родеріка О’Гормана змусити його департамент взаємодіяти з місцевою владою.

Джерело в уряді висловило стурбованість щодо темпів перевірки та забезпечення житла. Вони сказали: «Схоже, що деякі місцеві власті більш підготовлені, ніж інші, для просування на запропонованих дільницях.

«Йде багато дискусій про те, як Департаменту вдається справлятися з цією гігантською роботою, але житловий департамент має відігравати тут не меншу роль».

Представник департаменту сказав, що чиновники ретельно працюють над рішеннями для надання житла для людей.

Це відбувається тому, що українцям сказали, що вони можуть зробити свій внесок у військові дії, тимчасово залишивши країну, щоб знизити попит на енергопостачання країни.

«Diario de Noticias»: «Порушений кордон на річці Буг» 

Наплив українських біженців до Польщі – безпрецедентний результат у європейській історії. Безпрецедентний його масштаб і масовий відгук польського суспільства, в якому за дев’ять місяців після російського вторгнення в Україну проживає понад три мільйони українців.

Якщо включити людей із попередньої хвилі еміграції з України, яка розпочалася у 2014 році з війни на Донбасі, то сьогодні у Польщі проживає близько 3-3,5 млн українців.

Наплив понад трьох мільйонів українських біженців до Польщі — безпрецедентний результат у Європі. 

За кілька днів до війни в Україні, через нестабільну ситуацію на польсько-білоруському кордоні, викликану іммігрантами, привезеними мінським режимом з різних країн світу, у польській громадській думці розгорілися дебати про здатність Польщі прийняти біженців. 

Фахівці з феномену міграції помилялися. В інтерв’ю, опублікованому 22 лютого тижневиком Критика Ліберальна, професор Мацей Душчик із Центру міграційних досліджень Варшавського університету на запитання, чи зможе Польща прийняти один мільйон біженців з України, відповів: «Виразно ні. 

Найпростіший приклад: давайте подивимося, що відбувалося в Німеччині у 2015 та 2016 роках, коли до країни щойно прибуло близько мільйона біженців. Німецька держава не змогла впоратися із таким напливом людей. Громадянське суспільство мало бути залучено. І це в країні вдвічі більше нашої, з набагато ефективнішою адміністрацією та сильною децентралізованою місцевою владою». 

У тексті, опублікованому лише за кілька годин до російського вторгнення, Душчик передбачив, що у разі хвилі біженців Польща може прийняти від 100 до 150 тисяч чоловік. Він наголосив, що вони житимуть «у катастрофічно поганих умовах». Життя розпорядилося за іншим сценарієм.

За даними польської влади, з 24 лютого по 11 листопада до Польщі прибуло 7,7 млн ​​жертв російського вторгнення. За той же період у зворотному напрямку рушило 5,8 млн осіб. 

За оцінками уряду Матеуша Моравецького, із цієї хвилі біженців близько 1,9 мільйона українців нині проживають у Польщі, а 1,4 мільйона знайшли житло у сімейних будинках. 

Перші біженці, що прибули, отримали житло в основному в спортивних залах і на об’єктах, що належать католицькій церкві. Той факт, що українці були переважно православними християнами, не був проблемою. 

Допомога була спрямована до окупованих Росією районів: лише за перші чотири тижні війни Польська католицька церква направила в Україну 147 вантажівок та 180 інших великогабаритних транспортних засобів, в основному для перевезення продовольства, на загальну суму 5,5 млн євро. 

У наступні тижні підтримка українського населення посилилася як з боку релігійних та світських організацій, так і з боку державних установ, муніципалітетів та неурядових організацій. 

За оцінками влади у Варшаві, допомога, надана польською державою біженцям, перевищила один мільярд євро, з яких 800 мільйонів було виплачено зі спеціального державного фонду. 

За словами голови Польського інституту економіки (PIE) Петра Арака, понад 70% дорослих поляків уже приєдналися до допомоги біженцям, і за перші три місяці конфлікту громадяни пожертвували на ці цілі два мільярди євро. 

«Завдяки безпрецедентному рішенню польської влади українцям було надано ті ж права, що й полякам, за винятком можливості голосувати», — зазначив Арак. 

За його оцінкою, якщо включити людей із попередньої хвилі еміграції з України, яка розпочалася у 2014 році з війни на Донбасі, то сьогодні у Польщі проживає близько 3-3,5 млн українців.

Біженці з іншого боку річки Буг після початку війни мають право на сімейну допомогу та освіту в Польщі, включаючи щомісячну виплату у розмірі 110 євро на кожну дитину. 

Вони також отримують безкоштовну психологічну допомогу, харчування та доступ до медичного обслуговування. 

«Нам буде важко відплатити за доброту, яку ми випробували тут від багатьох людей та установ», – пояснює Ольга з Києва, яка з березня знайшла притулок у Варшавській агломерації. 

«Процедури, які проводять польські офіційні особи в контексті прийому біженців, дуже ефективні. У пункті тимчасового прийому поряд із стадіоном Легія за кілька годин мені видали все необхідне для проживання: безкоштовне житло, картку для телефонних дзвінків та інтернету, ідентифікаційний номер для реєстрації дітей у школі та доступу до лікаря, а також можливість працевлаштування», – каже українка.

Ще одна жертва війни Анна Яшина цитує слова президента Володимира Зеленського, коли він у березні сказав, що завдяки відкритості поляків до мільйонів біженців «між Україною та Польщею фактично більше немає кордону». Вона додала, що до закінчення війни не має наміру повертатися на батьківщину.

Більшість дорослих українських біженців не сидять без діла. За даними Міністерства праці Польщі, понад 400 тисяч осіб, або близько 60% біженців працездатного віку, вже знайшли роботу. Більше половини заявляють, що отримують кращу зарплату, ніж життя в Україні. Дослідження Gremi Personal показує, що майже 52% українських біженців, які працюють у Польщі, вважають, що перебування в цій країні дало їм кращий рівень життя.

Власник торгово-сервісної компанії D&D із Варшави бізнесмен Домінік Півоварчик вважає, що поява українських біженців на польському ринку праці може зробити його більш динамічним у довгостроковій перспективі. 

«У кількох місцях вони замінили поляків, які останніми роками емігрували до Західної Європи», — сказав він, підкресливши, що залишається загадкою питання стабільності державних фінансів, переобтяжених виплатою соціальної допомоги численним новоприбулим.

Керівництво Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) також зазначає, що допомога, надана Україні, лягає важким тягарем на бюджет польського уряду. За їхніми оцінками, на кінець грудня 2022 року витрати, пов’язані з утриманням біженців війни в Польщі, становитимуть 8,4 млрд євро і будуть найвищими серед країн-учасниць організації.

10 листопада в Європарламенті польські представники стверджували, що загальних декларацій ЄС про солідарність із жертвами конфлікту недостатньо і що «відкриття сердець має супроводжуватися відкриттям гаманців». 

Марта Маєвська, мер прикордонного міста Грубешів, яка брала участь у заході, сказала, що вважає, що наразі польська місцева влада не відчула жодної підтримки з боку ЄС. Він додав, що його місто з 17 тисячами жителів лише за перший тиждень війни прийняло 10 тисяч жертв конфлікту. 

Слово солідарність тепер набуває нового історичного виміру та нового значення. Ми, як Польща, маємо право розраховувати на цю солідарність, ми маємо право розраховувати на цю солідарність», – сказала Маєвська у Брюсселі, нагадавши, що понад 90% українців, які прибувають до Польщі, – жінки та діти.

Попри те, що Брюссель від початку війни заявляв про готовність підтримати постраждалих, перші виділені для цього кошти ЄС надійшли до Польщі лише в жовтні – 144,6 млн євро. 

Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Каміскі визнає, що, хоча сума є «невеликою порівняно з потребами», ця підтримка свідчить про те, що ЄС цінує Польщу. Він зазначає, що Варшава просила у Брюсселя ще 40 мільйонів євро, сподіваючись, що після руйнування Росією критичної української інфраструктури взимку прийде нова хвиля мігрантів. 

За словами євродепутата Яна Ольбріхта, Європа повинна терміново скорегувати свій бюджет. «Війна змінила ситуацію. У бюджеті ЄС на 2021-2027 роки недостатньо коштів, які можна було б перерозподілити, в тому числі, на економічно-фінансову підтримку України», – зазначив депутат опозиційної партії «Громадянська платформа».

Проте в польському суспільстві готовність допомогти українцям змішана з втомою і навіть скаргами. Одні закликають до більшої прихильності Європейської комісії, а інші вимагають від українців подбати про власні засоби до існування. «Поляки вже дуже допомогли, витягли зі своєї кишені. 

«Думаю, що деякі біженці залишаються тут лише для того, щоб отримати соціальну підтримку. Багато з них отримали тут підтримку, на яку не можуть розраховувати навіть самі поляки», – зазначає медсестра з Варшави Тереза ​​Ліс, зазначаючи, що багатьох громадян Польщі, які платять внески на охорону здоров’я, «вигнали» з черг лікарень і медичних клінік щоб дати дорогу українцям.

«Тепер пріоритет віддається українцям, що дратує багатьох пацієнтів», — сказала Ліс, показавши, що її засмучує, серед іншого, велика присутність у Польщі українських лікарів і медсестер. «Оскільки в Україні йде війна, твоє місце поруч із стражденними співвітчизниками. Іноземні медичні бригади з поганим знанням української мови їх там не замінять», – додав він.

Експерти з питань безпеки зазначають, що масовий приплив українців до Польщі є зоною інтересів Кремля з метою поширення фейкових новин і посилення маніпуляцій у міру продовження війни. Веб-сайт CyberDefense24 зазначає, що російська дезінформація може харчуватися історичною образою. 

Зазначає, що риторика, яку використовують ці джерела, часто містить суперечливі постаті, такі як Степан Бандера, співзасновник Організації Українських Націоналістів (ОУН-Б), який через Українську Повстанську Армію (УПА) проводив етнічні чистки поляків населення під час Другої світової війни. 

«Надзвичайно популярним і антагоністичним наративом є також питання нібито, переважно фінансових, привілеїв українців у Польщі. Слід очікувати, що в контексті зростання інфляції та дедалі складнішого становища багатьох польських родин ці гасла будуть використані з метою дезінформації», – пояснив він.

Проросійські агенти також активні в Україні, поширюючи новини про нібито план Варшави анексувати українські території. Згідно з опитуванням, представленим Top Lead, 97% українців, які сьогодні проживають на батьківщині, вважають Польщу дружньою країною. Про таке ставлення президент Зеленський говорив у п’ятницю, з нагоди 104-ї річниці незалежності Польщі. 

Він символічно використав 104 польські слова, щоб подякувати сусідам за підтримку, яка, на його переконання, залишиться в пам’яті українців: «Вони будуть пам’ятати, як нас приймали, як нам допомагали. Поляки – наші союзники, ваша батьківщина – наша сестра. Ваша дружба буде завжди. Наша дружба буде вічною. Наша любов, назавжди. Разом ми переможемо».

Джерело

Друк / PDF