#ПатрониЗСУ Ім’я гетьмана Петра Сагайдачного у 2000 році присвоїли тодішньому Військовому інституту Національного…
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Ім’я гетьмана Петра Сагайдачного у 2000 році присвоїли тодішньому Військовому інституту Національного університету «Львівська політехніка». Тепер це Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Петро Сагайдачний – один із найвідоміших військових лідерів Козацької доби. Проте, як багато ви про нього знаєте?
Родове прізвище гетьмана – Конашевич. Історики вважають, що народився Петро Конашевич приблизно 29 червня (9 липня за новим стилем) 1582 року в селі Кульчиці Перемишльської землі Руського воєводства. Нині це Самбірський район Львівської області. Походив із родини православної шляхти.
Згідно з припущеннями сучасних дослідників, у 1589–1592 роках здобув початкову освіту в Самборі. З 1592-го по 1598 рік навчався в Острозькій академії. Атмосфера цього навчального закладу вплинула на погляди Петра Конашевича, який усе життя відстоював права й інтереси православної церкви на теренах України. У той час підтримка православної віри до певної міри означала відстоювання руської (української) ідентичності.
Після навчання в Острозькій академії Конашевич трохи працював домашнім учителем, помічником київського земського судді. Але згодом, імовірно в другій половині 1598 року, на все життя пов’язав себе з Військом Запорозьким. У середовищі запорожців Петро здобув авторитет завдяки відвазі та розуму. Саме там за ним закріпилось прізвисько «Сагайдачний», бо був вправним лучником. Як гетьман Петро Сагайдачний проявив себе відважним полководецем та неперевершеним тактиком, генієм військової думки того часу.
⛵️ У 1615-му козаки на 80 чайках підійшли до Стамбула та знищили гавані Мізевії й Архіокі. А коли їх наздогнав османський флот, запорожці перемогли османів і захопили в полон їхнього адмірала. Наступного року відбулася битва двох тисяч козаків на 40 чайках з османським флотом у Дніпро-Бузькому лимані, що закінчилась козацькою перемогою. Запорожці захопили 15 галер. Цього ж, 1616 року, козацьке військо захопило Синоп, Трапезунд і Кафу (сучасна Феодосія) – місто з величезним невільничим ринком та звільнило тисячі невільників. У 1618-му козаки увійшли до Стамбула.
⚔️ Легендарним став похід у другій половині 1618 року 20-тисячного козацького війська під командуванням Петра Сагайдачного на Московське царство під час польсько-московської війни 1617–1618 років. Запорожці захопили міста Лівни та Єлець, спустошили Рязанщину, Мещерські краї та інші московські землі. Разом із польсько-литовськими військами оточили та штурмували Москву. Після невдалого штурму, поки королевич Владислав упродовж місяця вів перемовини з московитами, загони запорожців розорили Ярославський і Вологодський повіти, захопили Серпухов і взяли в облогу Калугу. Рейд Сагайдачного до Калуги став шоком для Москви. Саме дії запорожців змусили царя Михайла Романова підписати невигідну для себе мирну угоду.
🏰 Вершиною козацької звитяги під командуванням Сагайдачного стала Хотинська битва 1621 року. Козакам доводилося постійно витримувати атаки османської армії, яка переважала чисельно. При цьому вони здійснювали контратаки. Сагайдачний сам брав участь у боях, попри поранення в руку отруйною татарською стрілою. Врешті це поранення призвело до смерті гетьмана 10 квітня (20-го за новим стилем) 1622 року в Києві.
Петро Сагайдачний був не тільки військовим лідером, а й політиком і дипломатом. Завдяки козацькому захисту та підтримці православ’я Київ у період гетьманування Сагайдачного знову став центром релігійної, культурної та освітньої діяльності.