Спадщина Яворового краю сторінками минулого
З ініціативи начальника Яворівської районної державної адміністрації Ярослава Коминського продовжуємо рубрику – Спадщина Яворового краю сторінками минулого.
У південно-східній частині Яворівщини, на межі Яворівського і Городоцького району в долині річки Верещиця лежить село Камʼянобрід. У цьому селі маємо ще одну памʼятку архітектури місцевого значення.
На невеличкому пагорбі, немов знітилася поруч з новою (мурованою), стоїть деревʼяна церква Успення Пресвятої Богородиці. Збудована у 1654 році, вона зазнала певних змін під час грунтовного ремону у 1839 року. Тоді прибудовано до нави бокові рамена. Однак частково збережені автентичні нава з бабинцем і вівтарем. Невелика деревʼяна хрестова в плані, одноверха, на кам’яних фундаментах тризрубна церква, з банею над головною навою. Головна нава і вівтар укорочені, поперечні нави дещо видовжені. На перехресті рамен поставлена невисока восьмигранна шоломоподібна на четверику банявежа, завершена ажурною вежею – цибулькою з хрестом. 3 північного боку вівтаря розташована ризниця. Бокові рамена, вівтар та бабинець вкриті трисхилими дахами, гребені яких сягають гзимсу четверика нави. Церква покрита металевими листами. Вікна є прямокутними, вхідні двері деревяні суцільні. Стіни обиті дошками. У церковній довідці 1894 року було зазначено, що церкві потрібно замінити підвалини (дубові). Верхня частина походить з кінця XVIII ст., нижня з широкою аркою – з XIX ст. Ікони в іконостасі не автентичні, ймовірно, з середини XX ст. Поряд з дерев’ яним храмом споруджена мурова на стінна дзвіниця. До 1914 року церква Успення Пресвятої Богородиці була дочірньою парафії у сусідніх Добростанах, а в 1918 році вона набула статусу незалежної. Помічник пароха Добростан протягом декількох років жив у Камʼяноброді, і був там як незалежний сотрудник. У роки радянської влади церква була недіючою. Лише у 1989 р. вона була передана громаді. А позаяк вже за роки незалежності України поруч збудовано новий мурований храм, то й тепер памʼятка стоїть закритою. Зберігаючи старі архаїчні форми та дух галицької сакральної народної архітектури. Джерело: книга Володимира Дацка «Молитвениці наших предків» Джерело: http://decerkva.org.ua/kamianobrid.html