🕯9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії

Руслан Мовчан – житель Сум. Закінчив 22 школу. Навчався за спеціальністю образотворче мистецтво у Сумському коледжі мистецтва і культури ім.Бортнянського.

Після строкової служби в армії вступив до Харківської державної академії дизайну і мистецтв за спеціальністю скульптура.
Повернувся до Сум та працював спочатку викладачем, а згодом завкафедрою образотворчого і декоративного мистецтва у коледжі ім.Бортнянського.

Талановитий скульптор був автором роботи Кіт на даху та співавтором – Меморіального комплексу пам’яті жертв нацистської окупації на вул. Троїцькій у Сумах.
Також його роботи зберігаються у Музеї Сковороди на Харківщині.

Руслан мав ще й гарні вокальні дані – співав у Косівщинському аматорському хорі. Захоплювався полюванням.

У перший день вторгнення пішов у військомат, аби отримати зброю. Після того додому приходив лише раз, згадує його дружина Ірина.

Востаннє подзвонив 28 лютого, аби привітати сина з днем народження.
Від 1 березня родина нічого не знала про Руслана. На дзвінки він не відповідав, товариші по службі не знали, де він.

Дружина, боючись за життя трьох дітей, вимушена була виїхати із Сум «зеленим» коридором у більш безпечний регіон.

Але пошуки Руслана його рідні не припиняли.
Знайшли його лише 17 березня, у сумському морзі. Чоловіка убили у бою під Низами. Тоді бійці тероборони намагалися зупинити ворожу колону.

У Руслана не було при собі документів чи телефону, тому його тіло довго не могли ідентифікувати.

У тому бою, 1 березня, загинули також Олександр Кулик, Костянтин Клочко, Володимир Савченко.

Руслану Мовчану було 40 років. У нього лишилося троє дітей та дружина.
Старша донька продовжила справу батька – навчається у коледжі мистецтв.

Пам‘ятаємо 🇺🇦