Ця історія – про рішучість і готовність пожертвувати найдорожчим заради перемоги
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Роман та його син Владислав служать в одному прикордонному підрозділі в Харківській області. Батько обороняє кордони країни 20 років, син став прикордонником у 2018-му, після навчання.
Початок повномасштабного вторгнення вони зустріли на роботі. 24 лютого, коли почалися обстріли, єдине, що встиг зробити Роман, – забіг додому, сказав дружині берегти їхню доньку.
Їхній населений пункт на Харківщині був окупований. Дружина з донькою виїхали. А згодом знайомі передали Романові, що в їхній хаті військові РФ облаштували штаб.
«Їхній командир поговорював, що перевезе в наш дім дружину з дітьми. Терпіти це не було сил. Ми з сином передали координати нашої оселі артилеристам, які прицільно відпрацювали», – згадує Роман.
Після деокупації односельці передали Романові та Владиславу сімейні фотографії, які після вибухів розлетілися за дві вулиці від їхнього будинку.
Про свій вчинок прикордонники не жалкують:
«Після перемоги ми побудуємо ще кращий дім, у який ніколи не прийдуть мерзенні окупанти», – каже Владислав.
