5 січня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив заупокійну Літургію в наміренні новопереставленого вислуженого папи Венедикта XVI. Владиці Ярославу співслужив владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, о. Тараса Гарасимчук, парох парафії Пресвятої Трійці, та о. Роман Андрійовський, проректор Дрогобицької духовної семінарії.

Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що молитва за померлих базується на двох принципах: безсмерті людської душі і любові до ближніх. “Наша любов до ближнього не обмежується тільки земним життям, ми продовжуємо любити дорогих нам людей навіть після того, як вони відійшли від нас. Ця любов є доказом того, що життя людини не обмежується земним життям, а після смерті людина не перестає існувати, як намагалася нам нав’язати безбожна ідеологія, а далі живе і предстоїть перед Богом”, – сказав проповідник.

Далі єпископ зауважив, що не можливо любити того, кого немає. “Отже, наша молитва за померлих є свідченням нашої віри у безсмертя людської душі”, – додав проповідник. За словами владики Ярослава, любов – це не щось абстрактне, це прагнення і бажання добра, яке виявляється у конкретних вчинках.

Любов людини до Бога виражається у зберіганні Його заповідей. «Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете» (Йо 14,15), – каже Христос. Нашу любов до тих, хто відійшов з цього світу, ми можемо виявити через молитву за них. “Це найбільша наша послуга для тих, хто вже предстоїть перед Богом і не має змоги чинити добрі діла, але проходить очищення і ще не може увійти до небесної радості, адже всі ми люди грішні, тільки до Бога молимося: ти бо один без гріха”, – наголосив єпископ.

Відтак владика Ярослав пригадав вірним, що 31 грудня 2022 року Божого переставився у Бозі великий муж Церкви, вислужений папа Венедикт XVI. 5 грудня 2023 року Божого у базиліці св. Петра в Римі відбуватиметься його похорон. “Папа Венедикт – це побожний, глибоко-вчений богослов, один з найвидатніших католицьких богословів ХХ ст. З-під його пера вийшло понад 60 книг, в яких розкривається глибина християнської віри, котру папа Венедикт особисто досвідчив. “Про свого попередника папа Франциск сказав, що він творив богослов’я в молитві на колінах з любові до Церкви”, – зазначив владика Ярослав.

Для папи Венедикта християнська віра – це аж ніяк не проповідь абстрактного Бога, котрий віддалений від людського світу й часу. “Папа Венедикт твердив, що християнство є перейняте пошуком Бога в історії, Бога, який став людиною. Воно прокладає місток між вічним і минущим, між видимим і невидимим, даючи нам можливість зустріти Бога як людину, Вічного як минущого, як одного із нас”, – наголосив владика Ярослав.

Знаючи про зацікавлення папи Венедикта тим, як Бог спілкується з людиною посеред історії, цілком зрозуміло, що його двома улюбленими темами були богословські чесноти – віра, надія й любов – та євхаристійне богослов’я. “Папа вважав богословські чесноти центральними в духовному житті людини та її відносинах з Богом. Крім того, велику увагу Святіший Отець приділяв життю в Святих Таїнствах, зокрема Пресвятій Євхаристії”, – сказав владика Ярослав.

Наприкінці проповіді владика Ярослав зауважив, що останніми словами Папи-емерита Венедикта XVI були: «Господи, люблю Тебе». “Хай спочиває у Бозі! Молімся за світлий упокій його душі!” – сказав у підсумку єпископ.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Джерело