Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* що задля нас у тілі нині народився* від непорочної і пречистої Діви Марії.

(Утрення Величання)

Щороку, 7 січня (25 грудня) Свята Церква відзначає свято Різдва Господа Бога і Спаса Ісуса Христа. Великий праздник Різдва Христового є одним із найбільших свят усього літургійного року, що знаменує нам народження дитятка Ісуса у Вифлеємі Юдейському від Пречистої Діви Марії, як і передвіщав пророк Михей (Мих. 5:2).

В історії людства напевно важко знайти якусь більшу і радіснішу подію, ніж прихід у цей світ Сина Божого та Його Воплочення. Сповнення обітниці про прихід Месії-Еммануїла – це звершення і прояв безконечної любові та милосердя Бога Отця до свого створіння, до людини: “Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним” (Ів. 3,16). Воплочення Божого Сина і Його Різдво – це свято надзвичайно глибокої та таїнственної близькості Бога до людини. Сам Господь захотів, як людина народитися в місті Вифлеємі з Пречистої Діви і будучи невидимим Богом, стати для нас видимим Чоловіком – Еммануїлом, Богом, який є із нами.Сьогодні весь світ простягає руки до тих ясел, до свого Спасителя, до Месії, до Бога і Чоловіка. Бо нинішній празник – це не лишень пам’ять той великої події, це відновлення тих самих ласк, які сплили в ту різдв’яну ніч на цілий світ. То ж не дивно, що кожен відчуває у серці таку дивну радість, і той мир, який проголошують ангели, воздає славу во Вишніх Богу, всюди чути пісню прослави, якою свята Церква вітає Новонародженого: “Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння: в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі – Сонцю правди, і пізнавати Тебе – Схід з висоти. Господи, слава Тобі” (Тропар).
В день свята було відслужено Велике Повечір’я з литією та Архиєрейську Божественну Літургію яку очолив владика Йосафат (Говера), екзарх Луцький, у співслужінні з вислуженим парохом о. Романом, настоятелем храму о. Тарасом та зі сотрудником о. Ярославом катедрального храму.

У своїй святкові проповіді, владика застановився на таїнстві Різдва, наголосив на історичні контексти різдвяної події. У своїх роздумах проповідник згадав про людей, яких торкнула несправедлива війна. Тих, які не мають дому щоб бути на святій вечері, яких війна розлучила на велику відстань та чиї сім’ї зазнали втрат від агресора.
Після святкової Божественної Літургії усі вірні мали можливість побачити чудовий «Різдвяний вертеп», що поставили найменші парафіяни катедрального храму. А на завершення, ціла церква прославляла Господа Бога гучною і веселою колядою. Адже ж «нова радість стала» – Христос народився, Славіте Його!!!

Джерело