НАСПРАВДІ, вже 2 січня через події у Макіївці пропаганда створила новий евфемізм – «висока стільникова активність військовослужбовців».

У т.зв. «ДНР» заявили: «Причиною влучання HIMARS стало активне використання військовослужбовцями мобільних телефонів. Противник за допомогою розвідувального комплексу ECHELON виявив активність стільникового зв’язку і місцеперебування абонентів».

Окупантів «накрили» під час перегляду новорічного привітання Путіна. Де він на тлі «продавчині морозива» (а раніше «рибалки»), яку тепер перевдягнули у військову форму, переконував чмобіків та інших, ще не мобілізованих росіян, що «моральна та історична правота на нашому боці».

Отже, головний висновок, який мали б зробити росіяни з першої ж хвилини 2023 року – до Путіна надалі дослухатися не варто. Це вкрай небезпечно. І не тільки в українській Макіївці. Адже, як рік зустрінеш, так його і проведеш.

Конашенкову варто перезаряджати калькулятор

Вже наступного дня, 3 січня, «імперія завдала удар у відповідь». Спікер МО РФ Конашенков заявив, що «внаслідок ударів по Дружківці знищено чотири пускові установки HIMARS».

НАСПРАВДІ, це рекорд. Адже свої перші два HIMARS Конашенков «знищив» ще 6 липня. З того часу більш як два він ніколи не «брав». Так було (відповідно до його доповідей): 1 серпня, 1 жовтня, 29 жовтня, 20 листопада, 8 грудня і 26 грудня. І ось 3 січня Конашенков встановив рекорд.

Підраховано, що загальна кількість HIMARS, яку орально «знищив» спікер російського Міноборони на сім штук перевищує ту, яку США офіційно поставили Україні за увесь час.

У Вашингтоні настільки здивувалися такою «скорострільністю» Конашенкова, що про всяк  випадок вже 6 січня затвердили рекордну військову допомогу Україні на суму $3 мільярди.

Серед іншого, в новому пакеті є додаткові боєприпаси для HIMARS. Їх, мабуть, надали спеціально для Конашенкова. Адже з недавнього часу в нього з’явилась і інша забавка: рахувати кількість «перехоплених снарядів HIMARS». Що ж, тим цікавіше буде поспостерігати й за нею.

Проте головному «підрахую» МО РФ варто не забувати одну просту річ: чим завзятіше він «знищує» HIMARS та іншу західну зброю, тим більше «дивуватимуться» цьому США та інші партнери України. «Здивування», наприклад, цілком може дійти до поставок Україні передової надводної ракетної системи Sea Sparrow. Тож Конашенкову час перезаряджати калькулятор.

Сенс життя занадто складний для смертних росіян

4 січня пропаганда зачепилася за заголовок у статті The New York Times «Захист від російських БПЛА коштує дорого, але Україна вважає, що ці витрати того варті».

У РФ з радістю вхопилися за потрібну їй частину статті та заявили, що «захист від атак російських БПЛА коштує Україні значно дорожче, ніж використання їх Росією».

НАСПРАВДІ, у РФ ментально не розуміють, що військова економіка будується на інших, ніж цивільна, принципах. Ключовим у вартості зброї є збитки, які вона завдає. 

Тому вартість українських ракет має порівнюватися не з ціною «Герані» (в іранському дівоцтві – «Shahed»), а з сумою збитків від руйнувань, до яких призводить їх застосування. І це не враховуючи врятовані, завдяки нашій ППО, людські життя, які поза всіма сумнівами, є неоціненним.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи статтю NYT, визнав, що «ракети, які використовуються, а саме,  NASAMS, Iris-T  – коштують дорого… Але ми будемо їх використовувати й надалі… Адже йдеться про життя, збереження критичної інфраструктури та об’єктів, в які може влучити дрон-камікадзе, який несе до 40 кг вибухової речовини…». Ігнат вважає, що «коли йдеться про життя людей, проводити такі підрахунки некоректно».

І саме цей підхід наочно демонструє різницю між українцями та росіянами, яких історично привчали жити та вмирати у штатному режимі. Проста логіка українців і сенс життя занадто складні для усвідомлення росіянами. Вони для неї занадто смертні.

Церковний розіграш з припинення вогню

І наостанок саме про смертність головного росіянина. Напередодні різдвяних свят на авансцену очікувано вийшов патріарх РПЦ Кирил. Цей пропагандист всія Русі у рясі запропонував встановити так зване «різдвяне перемир’я» в Україні. Цікаво, що у своєму зверненні, узгодженому з Путіним, він назвав війну в Україні «міжусобним конфліктом».

В Офісі Президента України одразу назвали заклик очільника моспатріархату «цинічною пасткою» та «елементом пропаганди». В тому ж дусі висловилися і західні партнери України, які пов’язали ініціативу з бажанням Путіна отримати перепочинок між атаками та обстрілами.

Медведєв у своїй блюзнірській манері написав, що «українцям простягнули руку християнського милосердя на Велике Свято. Їхні керівники її відкинули».

Але за цим банальним фарисейством ховалася набагато цікавіша історія. У своєму дорученні Шойгу Путін дав наказ припинити вогонь на «всій лінії бойового зіткнення сторін на Україні».

НАСПРАВДІ, якщо «на Україні», то Херсон та інші «нові» чи «історичні» території (у РФ їх й досі називають по-різному), які з такою помпою свого часу були «прийняті до складу РФ», тепер офіційно, але тихо «виходять» з неї. Іншого пояснення цьому кремлівському ляпу немає. Хоча, можливо, це не ляп, а вже спрямування до подальших «кроків доброї волі».

Першим «зраду» відчув ватажок «ДНР» Пушилін. Він фактично виступив проти Путіна, заявивши, що жодного припинення вогню на Різдво не буде. Адже, мовляв, «воно стосується виключно православних людей, яких на решті території України ми за таких не вважаємо».

Напевно, настільки не вважають, що вже зруйнували понад чотири десятки православних храмів і вбили понад десяток священників та кліриків православних церков України.

Зрозуміло, що на тлі нещодавнього по-справжньому історичного богослужіння ПЦУ у храмі Києво-Печерської лаври та інших подій навколо окремих парафій та осіб з УПЦ МП, у Москві старанно розігрують карту нібито відходу України від православ’я.

Проте, навіть цей церковний розіграш з кривавою російською «рукою християнського милосердя» виглядав настільки незграбно, що Путін наодинці був змушений зустрічати Різдво не просто в Москві, а у Кремлі. Востаннє таке було у 2001-му. 

Виходячи з того, що Путін-2023 боїться вже навіть своїх ФСОшних «рибалок та військових продавчинь морозива», схоже, диктатор відчуває, що лінія бойового зіткнення цього року буде ближчою, ніж  він собі уявляв. А Конашенков з його міфічним «ударом помсти за Макіївку по Краматорську, внаслідок якої було знищено понад 600 бійців ЗСУ», цю лінію 8 січня тільки наблизив.  

Як почався рік з його ж першої хвилини, так і триватиме. Це розуміє і Путін, і ті, хто його ще змушені слухати. Але у Москві вже підсвідомо розуміють – не варто. Бо небезпечно.

Адже недаремно він обрав саме Благовіщенський собор – кремлівську домову церкву московських великих князів і царів. Саме тут вони сповідалися у гріхах. Наодинці. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело