21 січня парафіяни Преображенської громади УГКЦ міста Лозова відвідали вірян у селі Вишневе, що на Близнюківщині. Вишневе знаходиться досить далеко, майже на південній межі Харківщини, далі ще одне село – із характерною назвою – Далеке, а далі вже Січеславщина. Дорога розбита, безлюдна, хіба дорогу перебігають дикі фазани, а в повітрі чигає кібець. Навкруг – зарослі очеретом яри та балки, лісосмуги та поля до обрію. Минаємо праворуч село Лукашеве, яке колись постраждало внаслідок Голодомору від червоних безбожників. Далі – знов тихі степи. Невідомо, як сюди добиратиметься «швидка» у разі чого. Наша автівка інколи загрожувала перевернутися, маневруючи серед ям, але ось вже і синьо-жовтий прапор на в’їзді – село Вишневе (в минулому Радгоспне). Вперше ми завітали сюди кілька років тому, коли відспівували місцевого українського вояка 92-ї бригади. Хоробро воював, навіть захопив ворожий танк. Проте не дістала ворожа куля, так доконала хвороба. Рідні покликали українського священника, тож тоді Бог послав нашій громаді щире знайомство із вишнівцями. Опісля ми гостили ще: Сповідь, Свята Літургія, освячення будинків. Час від часу й вишнівці приїжджали до Преображенської парафії. Люди на селах потребують уваги, підтримки та живого і дієвого слова Божого. Вони щирі, відкриті та працьовиті, тримаються, попри шалені зусилля мегаполісів знищити українське село. Тож і сьогодні відправлено молебень за Україну, в час нападу ворогів; панахиду за спочилими; освячено воду; бажаючі висповідалися та причастилися. Сподіваємося, що Бог дозволить зустрітися ще.

Повідомив о. В’ячеслав Труш

Джерело