Сестра Христина Кароль аналізує духовно-філософську повість-притчу “Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха, яка стала бестселером у 70-х роках минулого сторіччя, але залишається актуальною і в сучасності, а також змінила свідомість багатьох людей.

Ідея твору виникла із захоплення Річарда Баха польотами та присвячена справжньому льотчику Джонатану Лівінгстону.

Композиція твору розділена на три частини, які умовно можна назвати: Духовне пробудження, Небеса як досконалість та Розуміння суті польоту.

У Зграї чайок всі турбуються лише про їжу, але чайка Джонатан Лівінгстон відрізняється від інших тим, що любить літати. Джонатан є символом людини, яка прагне духовності й свободи. Коли всі навколишні чайки переконують Джонатана кинути польоти і жити звичайним життям, він робить таку спробу, але зрештою повертається до тренувальних польотів. Одного разу Джонатан потрапляє в аварію і дуже травмується, та не зважаючи на бажання полишити польоти, він опановує свій страх і продовжує літати. Коли ж Джонатан починає розуміти для чого він живе, Зграя виганяє його на Далекі Скелі.

У другій частині чайка Джонатан Лівінгстон у супроводі двох осяйних чайок потрапляє на Небеса, де усвідомлює, що там теж існують певні обмеження. Навчаючись у Саллівана Джонатан продовжує розвиватися, вдосконалюватися і опановує нові способи польотів. Зрештою, Джонатан приходить до старійшини Чанга і починає під його керівництвом опановувати Досконалість та здатність здійснювати польоти між вимірами простору і часу.

У третій частині Джонатан розпізнає своє покликання і розуміє, що повинен повернутися на Землю до Зграї. На скелях Джонантан зустрічає іншого вигнанця – чайку Флетчера, якого починає навчати. Зрештою Флетчер стає тим, ким навіть не мріяв стати Джонатан.

Книга автоформації

Джерело