НАСПРАВДІ, ситуація з російською пропагандою в Латинській Америці дійсно тривожна. «RT Espanol», створений у 2009 році, хоча і заборонений у Європі, залишається одним із найпопулярніших джерел новин про Україну в Латинській Америці.

Facebook-сторінка «RT Espanol» налічує близько 18 млн підписників. Для порівняння: «CNN» – 15 млн, «BBC» – 7 млн, «Deutche Welle» 3 млн.

До того ж згідно з дослідженням Вільнюського університету, саме російська мережа дипломатичних представників і союзників з політиків, науковців, впливових осіб та фейкових користувачів Інтернету значною мірою сприяють тому, що латиноамериканці дивляться на світ через кремлівську призму.

Схема невибаглива: дипустанови просто ретранслюють інформацію «RT» або інших пропагандистських видань, бо також мають велику кількість підписників. Наприклад, у посольства РФ у Мексиці їх 62 000. Це втричі більше, ніж у Іспанії.

Не обходиться й без брудних технологій. Наприклад, Youtube-канал «Рікардо Меруано», який використовує фото відомого чилійського коміка Рікардо Меруане, до квітня 2022 року поширював тільки музичний контент, але згодом перейшов на цілодобову трансляцію проросійської інформації про Україну.

Посольства РФ у Латинській Америці періодично діляться короткими повідомленнями, переважно цитатами Лаврова про те, що мета «СВО в Україні» – запобігти створенню однополярного світу та зупинити панування США».

Інший сюжет пропаганди, до якого часто вдаються російські представництва, – це «українські нацисти». Захід часто звинувачували і в ТікТок-відео, і на офіційних дипломатичних сторінках РФ у сприянні нацизму та ультраправим поглядам, які нібито проникли в політичну та безпекову систему України.

«Русофобія» – ще один наратив, який став важливим після рішення західних парламентів заборонити віщання російських телеканалів. Дипмісії дуже активно його поширювали. Головний акцент – заборона росмедіа позбавляє глядачів на Заході можливості почути російську версію подій.

Чому в Москві так бояться власної федерації

Щодо «русофобії», то 11 березня російський інформпростір буквально підірвало доручення президента України Володимира Зеленського прем’єр-міністру Денису Шмигалю щодо «ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з урахуванням можливих міжнародно-правових наслідків питання перейменування назви «Росія» на «Московія» із заміною терміну «Російська Федерація» на «Московська Федерація».

Нагадаємо, відповідну петицію опублікували 23 листопада, з того часу вона набрала 25792 голоси. І президент України, згідно з чинним законодавством, ухвалив по ній рішення. На думку автора петиції, саме Московія — історична назва Росії, яка зустрічалася на «багатьох історичних картах» у XVI—XIX століттях вже після того, як Петро І проголосив її Російською імперією.

Коментуючи рішення Зеленського, офіційний представник МЗС РФ Захарова заявила: «Бункерний щодня доводить нашу правоту. Ось ще одне свідчення про спробу створення з України «анти-Росії».

НАСПРАВДІ, у двох реченнях Захарової зафіксована повна відсутність хоч якогось креативу. «Бункерний» – слово, що зазвичай використовується щодо Путіна, який, на відміну від президента України, що побував вже в Херсоні, Ізюмі, Бахмуті та інших гарячих точках, навіть індичі ферми в Тюмені відкриває по відео.  

А щодо «анти-Росії» – це давно відоме кліше російської пропаганди, яке фактично невідоме ані в Україні, ані на Заході.

Симоньян погодилася: «Ну, ок, хай Московія. А колишня Україна буде в такому разі Підмосковія».

Експрезидент РФ Медведєв відзначився в своєму стилі: «наша відповідь, звісно, не Хохляндія. І тим більше не Малоросія. Тільки Schweinisch Bandera-Reich. Exakt!».

Таким чином, шлях від путінського «одного з українцями народу» до медведєвських «хохлосвиней» виявився значно коротшим, ніж і досі уявляють собі деякі «переговірники».

Але проблема і в іншому. І вона психологічна. Фактично, рішення Зеленського розбудило один із головних підсвідомих страхів Кремля. Нагадаємо, раніше секретар Ради безпеки РФ Патрушев казав, що «Захід за допомогою України намагається перетворити Росію на Московію», а Путін стверджував, що головною метою НАТО є розвал Росії та розпад її етносу на «московитів» та «уральців».

Хоча, у тій же РФ Угорщину (Magyar Köztársaság) називають Венгрия, Сакартвело – Грузия, Дойчланд – Германия, Елладу – Греция, Ніппон – Япония.

Українці називають Дойчланд Німеччиною, а французи – Алеманією. І нічого. Якось живуть з цим німці, українці та французи.

І тільки у Москві, переполошилися не на жарт. Мабуть, дійсно відчувають, що від «Московської федерації» до «Кремлівського князівства» – один крок.

І ці страхи нікуди не дінуться. Принаймні до того часу, поки Москва сама не припинить писати «Молдавия» замість Молдови, «Белоруссия» замість Білорусь, «Киргизия» замість «Киргизстан» тощо. Імперські страхи (навіть на рівні назви країни) живуть довго. Але Москві з ними все одно доведеться прощатися.

Про яке Підмосков’я треба думати Симоньян

Проте, з реальної точки зору, Російська Федерація вже давно існує виключно для того, щоб ресурсно утримувати вже не стільки Московське, скільки «Кремлівське князівство». Але якщо раніше це стосувалося виключно грошей, то тепер і людей. 

11 березня мешканки Підмосков’я записали відеозвернення до Путіна через те, що їхні чоловіки за 4 дні перетворилися з артилеристів на гарматне м’ясо. А раніше розійшлося відео, що було записане їхніми чоловіками, на якому вони скаржаться, що три місяці чекали на боєприпаси та гармати, але в результаті їх раптово перевели в штурмові загони «ДНР» і «кидають як м’ясо штурмувати укріпрайони».  

НАСПРАВДІ, пропагандисти їх всіх уже встигли працевлаштувати в «ЦІПсО». Проте, нема де правди діти: мобілізовані дійсно різко збільшили кількість скарг на своє становище на війні з Україною. З лютого по березень військовослужбовці з 20 (!) регіонів Росії записали відеозвернення про погану підготовку, відсутність спорядження та «м’ясні штурми».

–        7 березня мобіки з Іркутської та Новосибірської областей, а також із Красноярського краю, поскаржилися Путіну, що їх «відправляють на забій». Це було вже третє їх звернення.

–        Також 7 березня у мережі з’явилося звернення мобілізованих із Калінінградської, Мурманської та Архангельської областей. Вони озвучили аналогічні скарги – погрози командування, спрямування на непідготовлені штурми та проблеми з постачанням.

–        6 березня мобілізовані з Бєлгородської області, які перебували в територіальній обороні, поскаржилися на відправку «штурмувати села» в Україні без підготовки.

–        4 березня мобілізовані з Краснодарського краю виклали звернення, в якому розповіли, що їх без підготовки відправляють на «безглузді штурми» на Донеччині.

–        4 березня мобілізовані з Оренбурзької області попросили Путіна розібратися з проблемами. Список скарг аналогічний – «незаконні накази», відправка на штурм без підготовки, відсутність спорядження.

–        3 березня з’явилося звернення від імені мобілізованих з Мордовії та Марій Ел. Вони повідомили, що їх без документального оформлення прикріпили до луганських військових, після чого без підготовки відправили на штурм.

А в лютому звернення записали мобілізовані з Тиви, Самари, Татарстану, Іркутської області, Башкортостану, Марій Ел, Калінінградської та Оренбурзької областей.

12 березня стало відомо, що вже мобілізовані з Пермської області записали відеозвернення Путіну, в якому поскаржилися на те, що командири відправляють їх на «м’ясний штурм» без розвідки та зв’язку.

Перша хвиля масових звернень почалася наприкінці вересня – на початку жовтня, відразу після початку мобілізації. З листопада до кінця січня в інтернеті з’явилося лише кілька звернень мобілізованих. І ось нова хвиля.

З чим вона пов’язана зрозуміло: Путіну потрібна бодай якась перемога. Тому, його «донбаські воєводи» не зважають на втрати. Спочатку це стосувалося лише провінційних холопів. Тепер вже і підмосковних.

І саме про це «Підмосков’я» треба думати Симоньян, а не про українське. Адже ця небезпека для «Кремлівського князівства» є значно ближчою.

Навіщо на Скабєєву «напала» британська білка

І наостанок про гроші. Пропаганда давно і відчайдушно чекає на голодні бунти британців та інших європейців. Скабєєва доповнила цей список бажань білками.

За її словами, британці вирішили споживати в їжу білок — звичайних гризунів, які вільно живуть у парках та передмісті. Деякі ресторани, за її твердженням, готують особливе меню з білок. Скабєєва зробила висновок, що британці готові навіть мирних білок їсти, аби лише далі допомагати Україні озброєнням.

НАСПРАВДІ, це яскравий приклад маніпуляції. Адже британська компанія з управління лісами Three Atop дійсно рекомендувала їсти сірих білок як спосіб контролювати їх популяцію. Керівник відділу охорони природи компанії Керрі Хосегуд сказав, що «це не викликає суперечок». 

Про жодний голод, звісно, не йдеться. Але це – той самий випадок, коли притягнута за вуха новина з життя «Заходу, що загниває» прикриває реальні новини з життя Росії.

На 1 лютого Москва заборгувала 152 млн рублів (зростання в 15 разів у порівнянні з січнем) майже 19 тисячам працівників (переважно з регіонів) бюджетної сфери. 19% зарплатних боргів припадає саме на них. Заборгованість із зарплати через несвоєчасне отримання коштів з бюджетів усіх рівнів у лютому 2022 року підскочила на 1400%, звітував Росстат у доповіді «Про соціально-економічне становище країни».

У найважчій ситуації – вчителі. Борг їм сягнув 162 млн рублів. У Росстаті уточнили, що до початку лютого він зріс у 12 разів у порівнянні з попереднім місяцем. 146 млн рублів заборгували бюджети регіонів, 4 млн – місцеві бюджети та 2 млн – федеральна скарбниця. Ще 10 млн рублів вчителі не отримали через «відсутність власних коштів» у роботодавців.

Загальний обсяг невиплачених вчасно зарплат по всій Росії та у всіх галузях на кінець лютого становив 779 млн рублів. Також Росстат офіційно повідомив, що чисельність населення з доходами «нижче межі бідності» складає 15,3 млн осіб або 10,5% жителів країни.

«Доходи нижче межі бідності» – це такий путінський евфемізм з розряду «хлопків», щоб приховати усім зрозуміле слово жебрацтво. 

Те, що реальні доходи росіян не зростають, відомо давно. Далі – гірше. Адже більшу  частку доходів забезпечують саме соціальні виплати – майже 21%. І не через зростання дохідної частини російської економіки. Якоюсь мірою зростає тільки ОПК, продукція якого не приносить доходів, адже з того ж самого бюджету субсидується виключно заради утилізації в Україні. Отже, йдеться лише про перекладання Путіним грошей з одних його дедалі дірявих кишень до інших. Коли не залишиться вже й ниток, щоб їх зашити, усе й скінчиться. Так було в 1917-му і 1991-му. Жодних підстав думати, що зараз у «Кремлівського князівства» вийде інакше – немає. Добре, якщо все лише «Московською федерацією» й обмежиться.  

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело