Міжнародний кримінальний суд в Гаазі 17 березня видав ордери на арешт російських президента Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. МКС підозрює обох політиків у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії. Це не перший приклад, коли міжнародне судочинство видає ордер на арешт лідера держави. Раніше спеціально створені ООН судові органи з розслідування конфліктів у Сьєрра-Леоне та Югославії видавали ордери на арешт президентів-злочинців. Пізніше цю практику перейняв Міжнародний кримінальний суд.

1️⃣ Першим лідером, якого судили в Гаазі, став президент Сербії Слободан Мілошевич. Ордер на його арешт видав у 1999 році судовий орган, створений Радою Безпеки ООН, – Міжнародний трибунал з питань колишньої Югославії. На лаву підсудних у Гаазі Мілошевич потрапив у 2001-му. Колишнього главу Сербії звинувачували у низці злочинів проти людства, скоєних під час війни у Югославії (1991–2001 роки). Однак, у 2006-му Слободан Мілошевич помер від серцевого нападу, не дочекавшись вироку суду.

2️⃣ Другим, кого судив міжнародний суд, був президент Ліберії Чарльз Тейлор. Його роль вважають ключовою у розпалюванні Першої громадянської війни у Ліберії (1989–1996 роки), а також у підтримці антиурядових сил під час громадянської війни в Сьєрра-Леоне (1991–2002 роки). Після початку Другої громадянської війни в Ліберії в 1999 році Тейлор втік до сусіднього Кот-Д’Івуара. Там його арештували та передали до судового органу, створеного спільно ООН та Сьєрра-Леоне, – Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. У 2012 році Чарльза Тейлора засудили до 50 років ув’язнення. Зараз він відбуває покарання у Великобританії. У 2009 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі продовжив практику видачі ордерів на арешт лідерів держав, яких підозрюють у воєнних злочинах чи злочинах проти людства.

3️⃣ Третім главою держави, якого переслідувало міжнародне судочинство, став президент Судана – Омар аль-Башир. Використовуючи збройні сили та провладні арабські формування «Джанджавід», він здійснював етнічні чистки місцевих племен в регіоні Дарфур. У 2019 році Омара аль-Башира змістили з посади внаслідок військового перевороту. Зараз колишній президент чекає на вирок суданського суду щодо звинувачення в корупції та фінансових махінаціях. Після цього його передадуть у руки міжнародного правосуддя, яке розгляне звинувачення в етнічних чистках.

4️⃣ Четвертим політиком у цьому списку став кенійський політичний лідер Угуру Кеніятта. Він був сином першого президента Кенії Джомо Кеніятти, отримав хорошу освіту в США, став заступником премʼєр-міністра. У 2007 році політична криза в Кенії переросла у масові сутички між прихильниками чинного президента Мваї Кібакі та Раїла Одінга. Під час сутичок загинули, за різними оцінками, від 800 до 1500 людей. Прокурори Міжнародного кримінального суду звинувачували Угуру Кеніятту та ще кількох кенійських політиків у тому, що вони розгорнули насильницьку кампанію після перемоги Кібакі, а їхньої поразки на виборах. Однак, у 2014 році звинувачення були зняті за браком доказів, а Кеніятта став президентом Кенії роком раніше.

5️⃣ П’ятим лідером, на арешт якого в 2011 році МКС виписав ордер, став сумнозвісний лівійський вождь Муаммар Каддафі. Лідера лівійської Джамахірії (унікальна форма правління, яка існувала лише в Лівії) звинувачували у воєнних злочинах і злочинах проти людства під час громадянської війни у Лівії. Однак, на лаву підсудних Каддафі не потрапив – восени 2011 року він намагався втекти з Лівії, але його взяли в полон повстанці і жорстоко стратили.

Продовження нижче⬇️