У громадах Синельниківщини нерідко гримить. Причин тому декілька. «Прильоти». А ще – лінія фронту по-сусідству. Тож люди, котрі залишаються тут, добряче загартовані війною. Втім інколи і їх страшать відголоски запеклих боїв.

У цьому сьогодні зізналася директорка однієї зі шкіл Великомихайлівської громади. Зустріли її на руїнах закладу, яким вона опікувалася. Влітку сюди вгатив ворожий снаряд. Тепер тут лише груда будівельного сміття.

Іншому закладу пощастило більше. Ракета поцілила у подвір'я. Після атаки громада власними силами полагодила дах. Вікна і класи потребують ремонту.

Наголосив, готуватися до відновлення треба вже зараз. В очікуванні перемоги життя у регіоні не повинно зупинятися!

P.S.: Дороги – окрема історія. Розумію всі обставини, але… З суцільними вибоїнами треба закінчувати. Це також проговорили з головами громад Синельниківщини.