Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на квітень 2023 року
Квітень – це один з найбільш відповідальних місяців року. Це місяць сівби і вегетації більшості сільськогосподарських культур. Не дивлячись на воєнні дії потрібно щоб був хліб, бо без хліба ми не зможемо воювати та перемагати. Саме тому, незважаючи на війну потрібно займатися своєю справою. Агрометеорологічні умови зимового періоду 2023 р. для зимуючих сільськогосподарських культур на Яворівщині були задовільними. В квітні відбуватиметься вихід фітофагів із місць зимівлі, заселення ними рослин та подальший їх розвиток . Опади та підвищення вологості повітря сприятимуть поширенню хвороб у посівах с/г культур. Фітосанітарна ситуація в агроценозах району визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько – невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.
Шкідники і хвороби зернових культур
Протягом вегетації найбільшої шкоди посівам зернових колосових культур завдаватимуть хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці, трипси, хлібні жуки. Слабка шкодочинність хлібної жужелиці. злакових мух проявлятиметься у окремих вогнищах. Нерідко зазначені шкідники завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням цілого комплексу шкідників. За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні”.
Хлібна жужелиця (турун) в зернових агроценозах останні роки розвивається на незначних площах за допорогової чисельності і практично не має господарського значення, чому сприяє дотримання сівозміни та зменшення господарствами площ посіву озимих зернових колосових культур по стерньових попередниках. Осінним обстеженням озимої пшениці під врожай 2023 року шкідника за середньої чисельності 0,5 екз. на кв.м було виявлено на 2% від обстежених площ. В квітні у місцях розповсюдження личинки хлібної жужелиці будуть харчуватися, закінчать свій розвиток та будуть лялькуватися. В фазу весняного кущення за виявлення в осередках після стерньових попередників 3-4 личинки туруна на кв.м провести обприскування інсектицидами: Альфагард 100, КЕ – 0,10-0,15 л/га; Нурел Д, КЕ – 0,75-1,0 л/га; Пірінекс Супер, КЕ – 1,0 л/га або іншими.
Хлібні клопи, у популяції яких клоп шкідлива черепашка домінуючим видом, у зернових агроценозах району завдаватимуть найбільшої шкоди насамперед, озимій пшениці, починаючи з перших днів появи їх у посівах і до відльоту на зимівлю. Окрім шкідливої черепашки, менш розповсюдженою є також елія гостроголова.
За прогрівання листкової підстилки до 12-14ºС розпочнеться пробудження перезимувалих клопів, а за настання стійкої денної температури повітря в межах 18-19ºС фітофаги будуть мігрувати до посівів озимої пшениці.
Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви необхідно провести обстеження полів та за ЕПШ 2-4 екз. на кв. м під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки, передусім в осередках накопичення фітофагів, рекомендованими інсектицидами: Актара 240, к.с.-0,15 л/га; Актор,– 0,1-0,14 кг/га; Альтекс,к.е– 0,1-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Децис ф-Люкс к.е 0,3-0,4 л/га; Енжіо к.с – 0,18-0,22 л/га
Карате к.е – 0,15 л/га; Ламдекс,с.к– 0,15 л/га; Нурел Д,к.е– 0,75-1,0 л/га; Престо,к.с– 0,3-0,4 л/га; Сумітіон, к.е- 1,0 л/га; Фатрін, Кк.е-0,1-0,15 л/га; Шаман, КЕ – 0,75 л/га, ін.
Під час проведення фітосанітарного моніторингу зернових колосових культур на заселення клопами та визначення ЕПШ слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту.
Злакові мухи. Останнім часом за умов впровадження у господарствах району інтегрованого захисту рослин, чисельність та шкідливість цих внутрішньостеблових фітофагів у зернових агроценозах зменшилися до незначних, або навіть до повної їх відсутності.