​​Синхронізація енергосистеми України із енергооб’єднанням ENTSO-E, яка відбулась 16 березня 2022 року, – це знакова подія для всієї нашої енергетики. Саме ж ENTSO-E формувалося з менших енергосистем окремих європейських країн упродовж десятиріч і поступово розширювалося до сьогоднішніх масштабів.

Чому ж енергосистеми синхронізуються? Які переваги для споживача це приносить?

Енергосистему утворює сукупність електростанцій, підстанцій різної напруги, електромереж. Це великий енергетичний організм, мета існування якого – забезпечення надійного та стабільного живлення споживачів у межах країни. Коли енергосистеми кількох країн починають працювати як один колектив – вони стають синхронізованими. Вони дотримуються спільних технічних показників та стандартів, щоб забезпечити надійну та безперебійну роботу. Це схоже на те, якби кілька людей взялись між собою за руки й почали рухатись в одному напрямку. Щоб це було максимально ефективно, вони мають йти, як-то кажуть, “у ногу”.

І якщо хтось один послизнеться, інші його втримають, не дадуть впасти. Саме це мається на увазі, коли енергетики кажуть, що синхронізовані енергосистеми можуть допомагати одна одній, підвищуючи таким чином стабільність своєї роботи. Енергосистема, яка працює ізольовано (тобто, вона не має зв’язків з іншими енергосистемами), у випадку аварії може розраховувати лише на себе. Вона не може отримати допомогу із постачанням електроенергії з інших енергосистем, коли виникають серйозні проблеми. Споживачі у синхронізованих системах краще захищені від відімкнень при серйозних проблемах у виробництві чи передачі електрики. Адже такі енергосистеми можуть розраховувати на аварійну допомогу від енергосистем, з якими працюють синхронно.

Детальніше про аварійну допомогу ми розповідали тут: https://bit.ly/3lKProE.

Коли люди працюють об'єднано, вони можуть, не зупиняючись, передавати один одному їжу та воду, щоб підтримати того, кому не вистачає. Енергосистемам синхронізація дозволяє експортувати й імпортувати електроенергію. Якщо в енергосистемі виробляється більше електрики, ніж потребують споживачі, надлишок можна експортувати. Якщо ж в енергосистемі є дефіцит електроенергії й вона працює ізольовано, то їй немає звідки брати додаткову електрику. В синхронізованих енергосистемах імпорт електроенергії може повністю або частково компенсувати дефіцит потужності. А це, у свою чергу, знову ж таки зменшує ризики відключення споживачів.

Синхронізація підвищує надійність живлення споживачів. Якщо в ізольованій невеликій енергосистемі раптом відключається потужний енергоблок чи кілька енергоблоків на електростанціях, то цю втрату ризикують відчути на собі споживачі: вони можуть тимчасово опинитися без електроенергії. Так може статися, бо невелика енергосистема самостійно не зможе швидко компенсувати втрату й підтримати частоту. Енергосистема, яка працює синхронно з іншими, може розраховувати на автоматичну підтримку частоти від інших енергосистем. Споживачі не відчують втрати генерації і не матимуть перерв в електропостачанні.

Коли енергосистеми працюють разом, вони можуть зробити більше, ніж якби працювали порізно. Можливість отримати аварійну допомогу, зменшити дефіцит потужності, якщо він є, підвищення надійності роботи – це фактори, що дозволяють синхронізованим енергосистемам забезпечувати для своїх споживачів основне: надійне і стабільне енергопостачання.