​​#FightForUkraine

Євген Гулевич був знаним львівським культурологом. З його участю було створено непересічні мистецькі проєкти – від музичного фестивалю і перекладів до кіно та артпроєкту, присвяченого Пінзелю. Після 24 лютого Євген, як і багато інших, далеких від війська людей, взяв до рук зброю.

Євген вивчав культурологію у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Отримав ступінь магістра у 2004-му, а роком раніше почав працювати у Центрі гуманітарних досліджень при цьому ж університеті. Був співробітником центру до 2010-го, наступні п’ять років очолював його.

У 2013-му Євген Гулевич був одним з організаторів Свята музики у Львові – великого вуличного фестивалю, в межах якого і професійні колективи, й аматори-одинаки мали змогу дати безкоштовні концерти. Вперше такий захід відбувся у Парижі у 1982 році.
Також Євген був консультантом проєкту Pinsel.AR, в якому осмислити спадщину скульптора Йогана-Георга Пінзеля допомагали інструменти доповненої реальності.

Гулевич брав участь у зйомках документального фільму «Випчина. Село одного дня» про високогірне гуцульське село, в яке жителі повертаються раз на рік – на храмове свято. А перед початком повномасштабного російського вторгнення працював із проєктом експериментальної резиденції для митців «Суміжність». Крім того, Євген був редактором перекладів.

«Євген Гулевич був одним із найкращих наукових редакторів України. Він перетворював слова на змісти, було надзвичайно спостерігати, як текст стає цілісним під егідою його роботи», – каже Віра Правило, яка працювала з ним над «Світовим атласом вуличного мистецтва і графіті». Гулевич редагував український переклад цього енциклопедичного видання Рафаеля Шактера. Також він був редактором перекладу роману Рея Бредбері «Щось лихе насуває» українською мовою. Писав мистецтвознавчі статті та арткритику.

Після 24 лютого 2022 року Євген вступив до лав Сил оборони України. Воював у складі 46-ї окремої десантно-штурмової бригади. Спершу як солдат-кулеметник, а згодом у званні молодшого сержанта командував штурмовим відділенням. Гулевич брав участь у визволенні Херсонщини, а потім воював на Донеччині. Був двічі поранений. Під час останнього лікування у Львові долучився до проєкту культурологічних лекцій «Сад окопів».

Загинув у боях за Бахмут 31 грудня 2022 року. Певний час Євгена вважали зниклим безвісти. Загибель підтвердили наприкінці березня 2023 року. 🖤🇺🇦