Христос Воскрес – воскресне й Україна,

Постане із занепаду й руїн.

Воскресне її мова солов’їна

І на весь світ лунатиме мов дзвін.

Замайорить блакитно – жовтий стяг ,

Як символ неба й хліба запашного ,

Як свідок люду нашого звитяг,

Нам не потрібно іншого – чужого.

Ми – українці – непокірні духом ,

Ми не дамо чужинцям панувать,

Нам не страшні ні куля, ні розруха,

Нашу жагу нічим не вгамувать.

Кров славних пращурів до бою закликає,

Вона за волю лита не дарма.

В наших серцях такий вогонь палає ,

Якого в інших і в думках нема.

Ми – українці. Ми – не малороси,

Ми нація, могутня, наче сталь.

Червону стрічку заплітаєм в коси,

І мова наша чиста, мов кришталь.

Ми той народ, який пісень співає

І в радості, і в горі, і в журбі,

І про своє минуле пам’ятає,

І за майбутнє гине в боротьбі.

Ми той народ, якого не здолати,

Завзятий дух нам клич дає: «Вперед!»

Благослови нас, Україна – мати ,

Ми хочемо побачити твій злет.

Ти встанеш із колін, заквітнеш рясно,

За тебе сотня молиться з небес.

Довіку твоя слава не погасне,

Воскреснеш ти, як і Христос Воскрес!

Лана Денисова

Джерело