Картина "Ранок Христового Воскресіння" (1891) — мальовнича панорама, яка показує зустріч головного християнського свята — Воскресіння Христового.

Автор картини — український класик побутового живопису Микола Пимоненко (1892 — 1912).

Художник не лише досконало передає всю урочистість великоднього дійства, а й з етнографічною точністю зображає українські народні традиції.

Дерев’яна церковця, осяяна зсередини світлом свічок, не вміщує всіх присутніх на великодній службі. Церковне подвір’я заповнене парафіянами, які тримають запалені свічки. Їхнє світло контрастує з першими променями сонця, яке саме виринає з-за обрію і незабаром освітить небосхил.

Драбина зовні церкви, вочевидь, веде до дзвіниці, яка облаштована над бабинцем.

Довкола церкви на траві розстелені вишиті обруси, на яких — приготоване до освячення. На передньому плані ліворуч — вкриті вишитим рушником ночви (видовбане з дерева корито). У них — головні атрибути святкового столу: паска, крашанки, сир, ковбаса й ціле запечене порося, яке за українською традицією освячували на Великдень. Уже запалені поряд із великодніми спожитками свічки вказують на те, що ось-ось все освятять.

У центрі картини — двійко босоногих дітлахів, які вже затівають великодню забавку із крашанками "Навбитки", зачіпають дівчинку, яка стоїть поруч. Вона притискає свою крашанку до грудей.

Ліворуч усміхаються дівчата, одягнені у свій найкращий святковий одяг — довгі чорні та білі свити із доморобного овечого сукна, підперезані широкими тканими поясами червоного та зеленого кольорів. На головах у дівчат – "опаски" (квітчасті вінки з випущеними на спину стрічками). Взуті вони в червоні чоботи — сап’янці. Позаду на дівчат із замилуванням споглядає залицяльник.

Старші жінки, які сидять поруч, стиха про щось гомонять між собою. На головах у них — невисокі очіпки, під якими зібране волосся. Поверх очіпків зав’язані білі полотняні намітки, кінці яких вільно спадають на плечі. На руках в однієї із жінок дрімає дівчинка — Великодня Служба правиться вночі.

Юрій Пуківський,
к.і.н.