Чи могли Роксолану малювати з натури
Волинська письменниця, дослідниця османської історії та авторка статей на Район.Історія – Олександра Шутко розповіла про Роксолану у Всеукраїнському марафоні «Єдині новини», в програмі «ТСН –Тиждень».
У сюжеті журналіста Станіслава Ясинського йшлося про походження та життя Роксолани, яка померла в Стамбулі 15 квітня 1558 року.
«Імовірно, можливо, не виключено» – це найпоширеніші терміни, які історики застосовують до цієї загадкової жінки. У сюжеті проаналізували прижиттєві портрети Роксолани. Але і тут виникло чимало запитань щодо їхньої автентичності, адже на кожному з них Роксолана виглядає по-різному.
Що не дивно, оскільки малювати з натури султанських жінок художникам забороняв іслам, тож більшість портретів цієї султани-українки є уявними. Серед них – і знане зображення Роксолани, яке зберігається у Львівському історичному музеї.
Львівський портрет Роксолани. Джерело фото: Львівський історичний музей
Тамтешні науковці вважають, що це – копія оригіналу авторства Мельхіора Лоріхса, який привіз 1553 року до Львова зі Стамбула німецький посол. Проте цю версію спростували у сюжеті.
«Мені сподобався підхід журналіста до розкриття теми життя та зовнішності Роксолани. Адже він уникає казкових уявлень про цю жінку, які, завдяки нашим письменникам та краєзнавцям, закарбувалися у пам’яті українців, та намагається докопатися до істини, розшукуючи оригінали її портретів, спогади сучасників тощо. Адже він уникає казкових уявлень про цю жінку, які, завдяки нашим письменникам та краєзнавцям, закарбувалися у пам’яті українців, та намагається докопатися до істини, розшукуючи оригінали її портретів, спогади сучасників тощо. Приємно, що журналіст оприлюднив у сюжеті той портрет Роксолани, який 1950 року знайшли разом із її любовними листами в архіві палацу Топкапи. На ньому Роксолана намальована олівцем. Відтак це міг зробити хтось із її оточення – служниця або євнух. На жаль, цю султану зобразили не такою красунею, якою вона виглядає на пізніших портретах пензля великих майстрів епохи Відродження – Тиціана, Веронезе та ін. Попри це, він може вважатися автентичним», – розповіла Олександра Шутко.
Журналіст оприлюднив у сюжеті той портрет Роксолани, який 1950 року знайшли разом із її любовними листами в архіві палацу Топкапи. На ньому Роксолана намальована олівцем. Відтак це міг зробити хтось із її оточення – служниця або євнух.
На жаль, цю султану зобразили не такою красунею, якою вона виглядає на пізніших портретах пензля великих майстрів епохи Відродження – Тиціана, Веронезе та інших. Попри це, він може вважатися автентичним.
Також у сюжеті йдеться про вплив Роксолани на політику держави, її дипломатичне листування з правителями Європи та Азії. Вона започаткувала таке явище в Османській імперії, як «Жіночий султанат», за якого жінки султанів протягом століття впливали до державні справи.
Більше про це, а також біографію Роксолани можна прочитати у публікаціях Олександри Шутко на Район.Історія.