Коли спілкування – лікує, а “лізти у душу” зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад!

Співчуття, жалість та навіть слова підтримки не завжди доречні для осіб, які мають фізичні вади. Якщо ви прагнете безбар’єрно спілкуватися, бути чемними з військовими та цивільними, що пережили серйозні травми, втратили кінцівку, мають спотворене обличчя тощо, можна скористатися порадами ветеранів – пацієнтів національного реабілітаційного центру «Незламні».

Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад!

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Не витріщайтеся. Не варто пильно розглядати скалічену людину. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Людина почуватиметься ніяково. Ніхто би не хотів опинитися у такій некомфортній ситуації.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Не кажіть «Одужуй!». Якщо ви зустріли людину з протезом у громадському місці, то, ймовірно, вона вже одужала. Втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте, навіть якщо ви бажатимете цього від щирого серця.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Не «лізьте в душу». Ветерани розповідають: сторонні досить часто намагаються зав’язати з ними розмову, щоб продемонструвати свою підтримку. Інколи люди запитують, як саме вони отримали поранення чи як травмувалися або їх цікавлять деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто з’ясувати: чи хотілося б людині взагалі говорити про поранення чи реабілітацію.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Не демонструйте жалості. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників – це нормально. Проте ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, напри­клад, демонструючи підтримку чи здивування, як добре люди­на справляється.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Не уникайте. Багато людей ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з ва­дами обличчя або протезом ноги чи руки. Люди не знають, як поводитися, не знають, про що говорити. Але травмовані чи протезовані люди є по­вноцінними членами нашого суспільства та дуже часто – з особливими заслугами. Вони потребують нашої з вами уваги й піклування.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Поговоріть зі своїми дітьми, і краще зробіть це завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез та чому людям їх встановлюють. Це допоможе вам уникнути незручних ситуацій, коли ви зустрінете протезовану людину.

Порада № Коли спілкування - лікує, а "лізти у душу" зі співчуттями не варто? Про це кілька корисних порад! Спілкуйтеся. Людські стосунки й людські реакції завжди є індивідуальними. Неможливо напрацювати вичерпний перелік ситуацій та рекомендацій на всі випадки життя. Але є одне універсальне правило: перш ніж щось робити, про це слід спершу запитати, й тільки отримавши згоду можна продовжувати розмову, підбадьорювати, співчувати чи допомагати. А в деяких ситуаціях найкраще буде просто разом помовчати.

Безбар'єрність Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Джерело