НАСПРАВДІ, до переліку чергових «морських піхотинців», яким Шойгу своїм «зосередженим ударом завадив висуванню до районів бойових дій» (відстань з Умані до Донецька понад 680 км) серед інших, належали:

• –   8-річна Уляна Тройчук, яка загинула з татом Романом, мамою Антоніною та бабусею.
• –   11-річна Софія Шульга та її 17-річний брат Кирило Писарєв. 
• –   півторарічний Іван Одайський, який загинув разом із 28-річною мамою.
• –   16-річний Олексій Лисак та його сестричка Аліна, які загинули з мамою, бабусею і тіткою.
• –   у Дніпрі загинули мати та донька. Ольга – 1992 року народження, і Вероніка, який ще й трьох років не виповнилося.
• –   В місті Українка Київської області постраждала 13-річна дівчинка.

Атакували цих та інших українських «морпіхів» близько 4 години ранку крилаті ракети Х-101/Х-555 з літаків стратегічної авіації Ту-95 з Каспійського моря.

Також російські повітряні терористичні атаки призвели до серйозних жертв серед цивільного населення 14 січня. Тоді у Дніпрі ракета потрапила в житловий будинок, у результаті чого загинули 46 людей.

Масована атака на українські міста 28 квітня стала другою з часу завершення зими. Попередній удар по містах далеко від лінії фронту був 9 березня, коли російські терористи випустили 81 ракету. Тоді загинули шестеро людей: п’ять у Львівській області та одна у Дніпропетровській.

До речі, координати цілей в крилаті ракети вносяться завчасно – це свідчить про те, що росіяни об’єктами ракетної атаки обрали спеціально житлові будинки з мирними мешканцями. Які до того ж спали і не могли нічого вдіяти. 

І це єдине, де дійсно не збрехало Міністерство оборони Росії, пояснюючи свій черговий воєнний злочин.

Донецька брехня з МРТ і РСК «Олімпійський»

Кожного разу, коли відбувається подібна трагедія, Росія поспіхом робить дві речі. Перша: завдає удару у відповідь по Донецьку. Друга: говорить про «підступність київського режиму», який нібито розташовує війська серед цивільного населення. Останнє – з метою поширення паніки та протестів. 

НАСПРАВДІ, усі прильоти та вильоти вже фіксуються та визначаються за допомогою відповідних засобів. І не треба бути фахівцем, аби побачити, наприклад, наступне: серед чергових «донецьких доказів злочинів київського режиму» цього разу було представлено РСК «Олімпійський». І відповідні фото будинків біля нього. 

Тут дві нестиковки. Або «неонацисти-диверсанти» з чеськими установками РСЗВ RM-70 Vampire дісталися глибоко в тил «ДНР» і тому мають змогу обстрілювати Донецьк зі сходу. Або мають у своєму розпорядженні снаряди, які в польоті розвертаються і летять у зворотному напрямку. Інакше пояснити руйнування донецьких будівель саме зі східної їх частини не виходить. 

У двох нестиковках відповідь одна – це брехня. В реальності вогонь до Донецьку вівся саме зі східної, ворожої частини донбаського фронту. 

росіяни спочатку вбивають одних українців за 680 км від фронту, а потім, щоб знецінити це вбивство, вбивають інших – на тимчасово окупованій території.

Для більшого пропагандистського ефекту росіяни також жаліються, мовляв, ЗСУ «знищили єдину на весь Донецьк установку МРТ». Але й тут збрехали. Адже, їх у місті щонайменше вісім. Про це свідчить навіть поверховий відповідний запит у Google.

Проте дно пропагандистської брехні вже настільки пробито, що не треба й дивуватися, чому та ж «Россия 1» свою брехню про «жахливі наслідки обстрілів Донецька» ілюструє кадрами з Умані.

Високоточні ляпаси для кримських окупантів

Про загальний непрофесіоналізм пропаганди свідчить її робота 29 квітня. Саме тоді окупантам було продемонстровано справжній високоточний удар. Вибух на нафтобазі на березі Козачої бухти в окупованому Севастополі, який знищив понад 10 резервуарів із нафтопродуктами, загальною місткістю 40 тисяч тонн, що призначалися для ЧФ РФ. Про жодну вбиту або поранену людину не повідомлялося навіть з російського боку.

Проте у новинній стрічці «РИА Новости», поруч із полум’ям, головний офіційний пропагандистський рупор одразу ставить новину: «Крим приємно здивує новим курортним сезоном».

НАСПРАВДІ, подібний підбір новин свідчить про одне – російська пропаганда перебуває у прострації (на тлі розпачу). У тому числі через регулярні візити БПЛА навіть у глибокий тил, які також треба коментувати. Поки що це подають так: «відбуваються навчання».

Так само незграбно виглядає вже згадана новина про «зруйновану єдину у Донецьку установку МРТ». Акцентувати увагу на тому, що вона «єдина» – це ганьба, а також яскравий доказ того, що чергова «вітрина русского мира» не просто тріщить, а з 2014 року (часу «ефективного контролю РФ») вже розтрощена окупантами. Доля ж місцевих жителів ніколи не цікавила росіян.

І багато місцевих одразу це відчували. У Донецьку, до слова, востаннє люди збиралися проти окупації 28 квітня 2014 року. Того дня ходу за єдність та мир атакували «тітушки», які забивали активістів ледь не до смерті.

А ця та інші історії з Севастополем і окупованим Кримом потроху все ж вчить окупантів. Гауляйтер Аксьонов ще з річниці повномасштабного вторгнення так натхненно окопується і паралельно створює власну ПВК, бо чітко розуміє: таких ляпасів, яких надавали в серпні 2022 року і в квітні 2023-го, далі буде ще більше. І вони будуть набагато більш високоточними, ніж прогнози «нового приємного курортного сезону в Криму».

 Кінець історії про «ихтамнет»

І наостанок про той самий «ефективний контроль з боку РФ над окупованими частинами Донбасу». Нагадаємо, Росія довго билася в міжнародних судах над вигідною собі хронологічною рамкою. Але зрештою програла.

Нарешті, це визнав і Путін. 28 квітня він підписав низку указів, одним з яких надав статус ветерана для «ополченців Донбасу з 2014 року та інших добровольців». Тим самим Росія офіційно визнала, що воює з Україною вже відтоді.

НАСПРАВДІ, крім цього визнання, Путін вчергове розколов російський народ (і без того роз’єднаний). Адже тепер з’являється привілейований клас — «добровольці та ополченці», яким офіційно замість «можемо повторити» буде дозволено кричати «де ви були ці 8 років?». До чого це може призвести у майбутньому можна тільки здогадуватись.

Проте з цим майбутнім нехай розбираються самі росіяни. А для України та міжнародної спільноти вже зараз наявність подібних списків «статусних добровольців та ополченців» спростить пошук колаборантів та інших злочинців.

І завадити цьому не зможе інший указ про «5 років ув’язнення за допомогу у виконанні незаконних рішень міжнародних організацій».

Цим указом Путін нібито показує: Росія відокремилася від усіх міжнародних організацій, насамперед від МКС. Але є нюанс: це не робить міжнародний ордер на його арешт менш реальним. 

Саме тому указ Путіна – це лише ознака страху та відчайдушна спроба відгородитися від загрози, яка вже дихає йому в потилицю. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело