🥺”Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено” 🙁Так каже маріупольський художник Павло

🥺"Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено"

🙁Так каже маріупольський художник Павло
🥺"Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено"

🙁Так каже маріупольський художник Павло
🥺"Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено"

🙁Так каже маріупольський художник Павло
🥺"Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено"

🙁Так каже маріупольський художник Павло

🥺"Наш дім, весь район, де ми жили, мої роботи, усе, що створювалось роками, – все знищено"

🙁Так каже маріупольський художник Павло. З дружиною, трьома дітьми та котом Гогеном він жив на Лівобережжі. Коли почалася повномасштабна війна, родина вирішила залишатися у міста, бо думали – все швидко закінчиться.

"Ми справді сподівалися, що все закінчиться сьогодні або завтра. Зараз дуже сумно усвідомлювати, що дійсність перевершила всі найстрашніші очікування", – каже художник.

😣Лівий берег у перші дні росіяни щільно обстрілювали. Родина евакуювалася до центру міста до родичів.

"У ніч на 15 березня під нашим будинком стояв танк і гатив кудись. Уранці ми вирішили, що треба їхати будь-як і будь-куди".

🥹Павло згадує, їх підібрали на автівці незнайомі люди на Театральній площі. Це було за день до того, як на драмтеатр скинули бомбу. Зараз чоловік живе та працює у Львові. Рефлексії пережитого в Маріуполі стали одним з основних мотивів у його творчості. Більше читайте у виданні "Лівий берег".

Джерело