В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки

В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки
В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки

В цих рушниках біль і страждання, радість і надія. Вони вишивалися до каганця чи свічки. Жінками з непростими долями. Трудівницями і колгоспницями. Щоб відволіктися від голоду і страждань, сталінських репресій і несправедливості. Горя, що привела за собою Друга світова.

Колекцію з 80 рушників 1930-1960-х років побачив у Новомосковському історико-краєзнавчому музеї.

Їх власниця, жителька Новомосковська Тетяна Гаманченко, зібрала загалом аж півтисячі таких виробів.

Різними шляхами рушники потрапили до її колекції. Серед них є успадковані, подаровані, придбані на аукціонах. Але кожен рушник зібрання реставрований та доглянутий.

Основний лейтмотив виставки – птахи. Що уособлюють собою волю. Основну рису нашої нації🇺🇦

Джерело