Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово.

Йо 17,1-13

У східній Церкві існує традиція, що напередодні чи після великих свят вшановують осіб, які з ними тісно пов’язані. Перед Зісланням Святого Духа звершуємо пам'ять отців першого Нікейського собору. Отці цього собору були одними з наступників апостолів, які проповідували науку Христа, утверджували та захищали правдиву віру в Ісуса, яку намагалися знищити вороги Церкви: ,,Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово”. На цьому соборі було написано початок Символу Віри. Євангеліє цієї неділі містить у собі так звану Архиєрейську молитву Ісуса, яку Він промовив під кінець Тайної вечері з апостолами. У цій молитві Спаситель просить в Отця ласку, щоб його учні витривали у вірі, любові та єдності з Богом серед різних випробувань, кажучи: ,,Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми” (Йо 17,11).

Істоту молитви Ісуса становить правда про Бога та Його любов. Тож отці Церкви були тими вірними учнями Христа, які проповідували й захищали Божу правду та любов. Читаючи Євангеліє, отці пізнали правду про Бога та Його любов, яку об’явив Ісус. Тому увірували в Христа як правдивого Месію та Спасителя людства.

Молитва Ісуса та життя святих отців об’являють нам істину, що основу духовного життя становить правда та любов. Щоб отримати щедрі плоди віри та побожності, не достатньо молитися, слухати Літургію та приймати Святі Тайни. Потрібно ще вивчати Боже Слово.

Коли читаємо Євангеліє – науку Христа, то пізнаємо правду про Бога як нашого Отця. А правда відкриває любов Бога, яку об’явив нам Ісус словами та вчинками. Вивчаючи Євангеліє, пізнаємо ще одну істину, що правда та любов, виражені у словах Євангелія, – це сам Ісус Христос. Бо в Ісусі ми бачимо Отця і отримуємо Його любов – завдаток вічного життя. Тому апостол Іван пише, що ,,Бог є любов”. Та й Сам Христос каже про Себе: ,,Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я – в ньому” (Ів 6,56). Коли Ісус присутній у нас, то одночасно Його любов наповнює наше серце.

Тож у словах Євангелія пізнаємо правду про Бога та людину, а правда показує нам любов, якою є Ісус. Господь сам говорить про Себе: ,,Я – дорога, правда і життя” (Йо 14,6). Ці слова можна назвати коротким визначенням щастя людини з Богом. Вони вказують на те, що Христос – це єдине джерело добра для нас. Приклад Його життя становить дорогу, яка веде нас до пізнання правди про Бога. Христос є правдою, бо Він об’являє нам правду про Бога та людину. Ісус є також любов’ю, як пише апостол Іван: ,,Бог є любов”. Тільки любов творить правдиве життя.

Правда заохочує нас шукати в житті щастя з Богом, а не у світі, власними силами. Коли пізнаємо любов Бога, вона відкриває нам істину, що у житті немає безвихідних ситуацій, чогось, щоби Бог не міг вирішити. Божа любов наповняє нас оптимізмом, надією на добро, спонукає довіритися Ісусові, а не собі.

Тож правда та любов ідуть у парі. Правда завжди шукає любові, а любов не існує без правди. Адже правда об’являє нам любов, а любов спонукає жити в правді, яка її охороняє, перебувати у постійній єдності з Ісусом – джерелом нашого щастя.

Щоб отримати щедрі плоди віри та побожності, потрібно часто читати Євангеліє, тобто шукати й пізнавати в ньому Христа. Коли знайдемо й пізнаємо в житті Ісуса, відкриємо Йому своє серце, Він наповнить його любов’ю, яка зродить у нас відчуття справжнього щастя.

Тому каже Ісус: ,,Пізнайте правду й правда визволить вас”. Істоту Божого щастя становить єдність людини з Богом. А прояви побожності: молитва, Літургія, Святі Тайни лише провадять нас до Ісуса та єднають із Ним, а Христос Своє любов’ю заспокоює всі потреби нашої душі. Такою є дорога людини до щастя з Богом. Шукаймо в житті Ісуса і Він учинить нас щасливими. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело