💙💛 Понад 800 працівників Енергоатома на різних ділянках фронту захищають Україну від російських загарбників

Саме завдяки нашим захисникам, зокрема й енергоатомівцям, ми сьогодні можемо жити й працювати у своїй країні. Всі їхні історії схожі у головному: жоден з них і хвилини не вагався, підставляти власне плече країні чи ні. Проте у кожного ця історія – унікальна, неповторна. І поділитися нею з усією країною – це теж про сміливість…

Відверті розповіді наших воїнів, волонтерів, працівників кол-центру нагадують, що нині всі об’єднані єдиною спільною метою – здолати ворога та повернути мир і спокій на українську землю.

Сьогодні до вашої уваги п’ять інтерв’ю з атомниками, яких російська навала змусила взяти до рук зброю та змінити звичний одяг на військовий, а тил – на фронт.

🔷 Історія воїна з позивним «Енергодар»: «Тепер я знову в піксельній військовій формі. І радий цьому, бо в такий час інакше просто не міг»

🔷 Розмова з Андрієм Дікусаром, працівником Південноукраїнської АЕС: «Відчуття було одне – що треба захистити Батьківщину»

🔷 Розповідь Олександра Марчука, інженера Хмельницької АЕС: «Коли русня накрила нас таким вогнем, що й голови було не підняти, подумки прощався з рідними та друзями…»

🔷 Інтерв’ю Олександра Білана, працівника дирекції НАЕК «Енергоатом»: «Розумію, що не всім треба сидіти в окопах, але війна – це наша спільна справа»

🔷 Бесіда з Володимиром Павленком, працівником дирекції НАЕК «Енергоатом»: «За кілька тижнів на передовій війна стає роботою. Складною, важкою, але просто роботою. А рідних вдома з’їдає невідомість…»

💪 Більше історій – за хештегом #вартові_світла

І пам'ятайте: кожен захисник – це гордість всього українського народу.

Слава Україні! Героям слава!

 | FB | IG | YT | TW |  | EA